Головний герой поеми – мойсей, це сивочолий пророк, його волосся «біле, як сніг», він фізично слабкий через старий вік, проте дуже міцний духовно: "се мойсей, позабутий пророк, (абзац) се дідусь слабосилий, (абзац) що без роду,без стад і жінок (абзац)сам стоїть край могили. (абзац)все, що мав у життю, він віддав (абзац)для одної ідеї,і горів, і яснів, і страждав, (абзац) і трудився для неї." в образі мойсея автор наголошує саме на протиставленні фізичної слабкості та духовної величі, краси душі пророка: "хоч літа його гнуть у каблук (абзац) із турботами в парі,(абзац)то в очах його все щось горить,(абзац) мов дві блискавки в хмарі. (абзац)хоч волосся все біле як сніг, (абзац) у старечій оздобі,(абзац)то стоять ще ті горді жмутки,(абзац) як два роги на лобі." відданий своєму народові, мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення, але на хвилину й він засумнівався у своїй вірі. таким чином, поет показав, що вождь не може мати жодних сумнівів у справедливості обраного ним шляху. у конфлікті з народом — трагедія мойсея як пророка.
демон зневіри азазель (злий дух, що з’являється перед пророком у пустелі) отруює його душу сумнівами, вириває з неї розпачливий крик: «одурив нас єгова! » за зневіру цю мойсей був покараний: він помер на порозі землі своїх предків, побачив її, але не вступив на неї.
на шляху до високої мети мойсею перешкоджають авірон і датан – дрібні людці, що вважають за мету не великий ідеал, а мізерну особисту користь, намагаючись демагогічно схилити до цього маси. « демонами громади» зобразив іван франко цих ворогів мойсея. вони розвінчуються поетом, бо прагнуть відвернути народ від обраного шляху, яким веде мойсей. в образах датана і авірона поет викриває зрадників революційного руху, реформістів і угодовців. словами мойсея він картає антинародну сутність їхніх демагогічних заяв, спрямованих в дні бунту на захист спокою як «найблаженнішого стану».
«князь конюхів» єгошуа – новий ватажок єврейського народу після смерті пророка мойсея, який продовжує його справу, надихає свій народ не здаватися й продовжувати шлях до «обітованої землі».
Популярные вопросы