Твiр роздум про любов до рiдноi землi

Наша земля! україна -  наша земля. край походження богатьох відомих на цілий світ людей.  це не просто країна де живу я і мої батьки. київ, львів, харків , дніпропетрівск, луганск, донецьк, рівне - то тількі єдна маленька частка , тієї найчарівнішої нації.  у нас говорять російською та українською мовами. але завжди коли щось трапляється -   жителі нашої славетної держави стають милі і чуйні один до одного в незалежності від регіону в яким хто живе. я люблю свою відчизну - за славетну, мелодійну та яскраву мову, за то як восенни пада листя, за відомого у цілому світі шевченка, також за мойх рідних і друзів. рідна земля - це там,  де твоє серце сповнене радістю і любов'ю. мій рідний дім - і там я буду жити та радіти .     

народився у чугуєві в україні, походить з родини військового поселенця. одним із його предків був український козак ріпа. хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. в 20 років подався до столиці російської імперії - санкт-петербургу.

з 1883  року в петербурзькій малювальній школі, у 1864-1871    роках  — у петербурзькій академії мистецтв (учень і. кримського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до італії  і франції

перебування за кордоном

за конкурсне полотно «христос воскрешає дочку іаіра» рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном в якості академічного пенсіонера за державний рахунок.

рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873-1876  рр., хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в паризькому салоні, незважаючи на заборону петербурзької академії. сам малював відносно мало. для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «садко у підводному царстві» (1876). за пізнішими оцінками найбільш цікавими були етюди монмартру та веля.

(к)оротке слово та (д)овне слово

  к - привіт

д - здраствуй, коротке слово

к - ти як ся маєш?

д - я дуже добре себе почуваю, а ти як себе почуваєш?  

к - теж так як ти.

д - куди ти прямуєш?

к - я йду на річку, а ти куди йдеш?

д - я в бібліотеку.

к - ну гаразд бувай.

д - допобачення.