Кукла в повісті васильченка це

хуха-моховинка була лісовою, боровинкою хухою. у старому бору спонвіку жив увесь її рід. вона була наймолодшою серед хух. пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі. колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з’являлася. моховинку дуже любили в родині, і -не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позатуляла всі дірки та щілини сосновими галузками і м’яким зеленим мохом.

1.митько йде до федора

2.шестикласники

3.снігова сварка

4.дівчачі сніжки

5.гарна, замашна сніжка

6.підбите око ніни

7.роздум про дівчину , в яку попав сніжок

8.подорож до ніниго дому

9.вікно ніни жук

10.думки про понурий луг

11.вибачення митька

12.подарунок ніни

роксоляна має добре серце, вона чесна, добра, справедлива.була безоглядна, як її час, благородна, скромна і велика, мимо своїх гріхів ,котрі тяжко спокутувала сама і її потомство.

1. знайомство. (або сердитий василько.)

2.вигадка матері .

  а) "краще б вчився".

    б) кого ж з трьох?

    в) вибір зроблено.

3. василькіна прихильність.

4.збори.

5. страшна правда про одруження.

6. "нехай його й кат візьме! " (або   щасливий кінець)