НУЖО ВИЧИСЛИТЬ Персоніфікація Епітет Порівняння Діалектизми Метафора Застарілі слова «Ліс починав оживати денним життям. Пестропера сойка хрипіла в
вершках смерек, зелена жовна, причепившися до пня тут же над головами
прохожих, довбала своїм залізним дзьобом кору; В далеких зворах чути було
рик турів і виття вовків. Медведі в ту пору, наївшися, дрімали під ломами на
моховій пустелі. Стадо диків рохкало десь у дебрі, холодячися в студенім
намулі».
«Зійшли вже на долину. Під водопадом творив потік просторий,
спокійний і чистий, мов сльоза, ставок. При його берегах стояли великі
шапки перлової, шипучої піни; дно наїжене було великими й малими
обломами скал; прудкі, мов стріла, пструги блискали між камінням своїми
перлово-жовтими, червоно цяткованими боками; в глибині затоки долі
кам’яною стіною ревів водопад, мов живий срібний стовп, граючи до сонця
всіма барвами веселки.
– Що за пречудове місце, – аж скрикнула Мирослава, вдивляючися в
водопад і навалені в глибині дико пошарпані скали, обведені згори темно-
зеленою габою смерекового лісу».

ЗРАЗОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

Персоніфікація – ліс починав оживати; ………………………………………..
Епітет – пестропера сойка; ……………………………………………………..
Порівняння – мов сльоза; ………………………………………………………..
Метафора – шапки піни; ………………………………………………………..
Діалектизми – звір – яр, гірська ущелина; пструг – форель; ………………….
Застарілі слова – габа – оторочка, кайма; медвідь– ведмідь; …………………

важко не погодитись з думкою, що з усіх утрат — утрата часу найтяжча. ця істина відома людям здавна, та, на жаль, мало хто на неї зважає.

по-перше, ми завжди кудись спішимо, намагаємось встигнути все й одразу, аби досягти омріяних висот. а насправді, щоб бути успішним, потрібно вміти організувати свій час і робити те, що нам подобається, до того ж якісно.

по-друге, отак рвучись вперед, ми забуваємо про те, що наш дорогоцінний час ми маємо приділяти ще й близьким людям, а ми його витрачаємо на матеріальне й скороминуще.

яскравим прикладом моїх думок можуть бути праці григорія сковороди, де представлена ідея сродної праці. він вважав, що людина, аби реалізувати себе, повинна займатися тим, для чого була народжена. продовжуючи його думки, можу сказати, що займаючись справою свого життя, людина не марнує свій час, а, отже, використовує його на благо собі.

1. високий кремезний чоловік з стрункою статурою та строгим поглядом.

2. він уже не міг працювати в полі та полювати на звірів, але все одно залишався дуже сильним: пасіка,сад,луки - се була його робота.

3. найбільше поважали захара беркута за його ліки.

4. "життя доти має вартісь, доки чоловік може іншим" - ці слова, були золотою ниткою в його житті.

5. він був найстарший в усій тухольскій громаді.

6. захар беркут був багатий цінним життєвим досвілом.

більше не можу нічого

1. завдання вчительки 2. насмішки   майбутнього майстра велосипедного   спорту 3. добра бабуся, та дід трохим. 4. дорога до лісового озера. 5. страшна розповідь про химеру 6. таемниця. і нічна варта. 7. вивчення бібліотеки. 8. митькозавр стеценка із юрківки. 9. велечезні сліди на березі. 10. невдала операція “курка”. 11. нічний розіграш васі. 12. майбутні пригоди хлопців.