Уявіть собі, що ви дракон Грицько. Напишіть твір-мініатюру «Чому я вирішив вийти на двобій?»​

1. ця людина дуже говiра, не вмiе тримати iнформацiю.

2. людна, яка нiчого не говорить.

3. якщо ця людима щость робить, вона робить це з усердям i клопотом.

4. це означае, що людина почервонiла, йому за щось стало соромно. 

ще змалку наші батьки ві нас у дитячий садок. пізніше, коли нам виповнюється 6 років ми йдемо до школи. а після закінчення школи ми вступаємо до вищого навчального закдаду. все це ми робимо для того, щоб здобувати знання, щоб набиратися життєвого досвіду, бо в наш час влаштуватися на роботу дуже важко, а розумні, грамотні, кмітливі фахівці дуже необхідні у всіх сферах діяльтості та науки. отже, якщо ми будемо наполегливо вчитися, то зможемо досягти великих успіхів, і будемо хорошими працівниками на благо нашої рідної країни україни! вчімся сумлінно і в нас буде забезпечене майбутнє! =)

1.  на одній з перших сторінок книги розміщується звернення до читача.

2.на звороті цієї сторінки знаходяться умовні позначення -книги.

розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х — початку 30-х рр. в україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.термін «розстріляне відродження» належить єжи ґедройцю. вперше це формулювання з'явилося у листі єжи ґедройця до юрія лавріненка від 13 серпня 1958 року — як пропозиція назви антології української літератури 1917–1933 років, що її на замовлення ґедройця підготував лавріненко: «щодо назви. чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „розстріляне відродження. антологія 1917–1933 etc.“ назва тоді звучала би ефектно. з другого боку, скромна назва „антологія“ може тільки полегшити проникнення за залізну завісу. що ви думаєте? » антологія «розстріляне відродження» з'явилася з ініціативи й коштом єжи ґедройця у бібліотеці паризької «культури» 1959 року й донині залишається найважливішим джерелом з історії української літератури того періоду.антологія представляє найкращі взірці української поезії, прози й есеїстики 1920-30-х рр. за це десятиліття (1921–1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в україні нараховувалося 5000 письменників).початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12—13 відбулися арешт михайла ялового і самогубство миколи хвильового, у недоброї пам'яті харківському будинку «слово».кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року. тоді, «на честь 20-ї річниці великого жовтня» у соловецькому таборі особливого призначення за вироком трійки розстріляний лесь курбас. у списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада також були микола куліш, матвій яворський, володимир чеховський, валер'ян підмогильний, павло филипович, валер'ян поліщук, григорій епік, мирослав ірчан, марко вороний, михайло козоріс, олекса слісаренко, михайло яловий та інші. загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції — цвіту української нації.