Яку роль у розкритті авторського задуму відіграє такий уривок: «Супроти вітру довго не пробіжиш, і
розумніше до часу прокинутися
скореним, лишившись у душі вільним,
аніж бути скореним
насправжки».
Яким є ваше ставлення до висловленої
думки? (Білий кінь Шептало)​

и. а. крылов! вот кто написал басню!

  вираз склалося на основі назви байки «лебідь, щука і рак» (1816) і. л. крилова (1769-1844): коли в товаришах згоди немає,на лад їх справа не піде,і вийде з нього не справа, тільки мука.одного разу лебідь, рак і щукавезти з поклажею віз узялися,і разом троє всі в нього впряглися; з шкіри лізуть геть, а воза все немає ходу! поклажа б для них здавалася і легка: та лебідь рветься в хмари,рак задкує назад, а щука тягне в воду

я схвалюю вчинок снігової баби,так як вона іла   бідне щеня і захотіла його зігріти.тому вона ожила загорнула песика в кожух і зігріла.господиня щеняти вчинила дуже жорстоко.так вона захистила песика.

народні пісні украіни  є невичерпним фольклорним надбанням українського народу. величезна кількість пісень різних за жанрами і по нині зберігається в пам'яті людей та передається з покоління в покоління. багато пісень, звичайно, пі сучасній обробці із збереженням автентичних мотивів. слухаючи українські пісні, досить легко відчути надзвичайно тонке та гармонійне почуття смаку наших предків.сила музичної образності особливо впливала на красу поетичного узагальнення. така пісня дарувала достеменне естетичне насолодження та мала здатність підбадьорювати в хвилини суму, або розділити радість щасливих подій. ідейно-художні риси  народної пісні україни  і зумовили чималу роль, яку вона відігравала в житті людей, окреслюючи тим самим можливість і необхідність її всебічного використання. так наприкад, за пісні виховували молоде покоління, оспівували героїв, зустрічали свята тощо.

розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х — початку 30-х рр. в україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.термін «розстріляне відродження» належить єжи ґедройцю. вперше це формулювання з'явилося у листі єжи ґедройця до юрія лавріненка від 13 серпня 1958 року — як пропозиція назви антології української літератури 1917–1933 років, що її на замовлення ґедройця підготував лавріненко: «щодо назви. чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „розстріляне відродження. антологія 1917–1933 etc.“ назва тоді звучала би ефектно. з другого боку, скромна назва „антологія“ може тільки полегшити проникнення за залізну завісу. що ви думаєте? » антологія «розстріляне відродження» з'явилася з ініціативи й коштом єжи ґедройця у бібліотеці паризької «культури» 1959 року й донині залишається найважливішим джерелом з історії української літератури того періоду.антологія представляє найкращі взірці української поезії, прози й есеїстики 1920-30-х рр. за це десятиліття (1921–1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в україні нараховувалося 5000 письменників).початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12—13 відбулися арешт михайла ялового і самогубство миколи хвильового, у недоброї пам'яті харківському будинку «слово».кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року. тоді, «на честь 20-ї річниці великого жовтня» у соловецькому таборі особливого призначення за вироком трійки розстріляний лесь курбас. у списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада також були микола куліш, матвій яворський, володимир чеховський, валер'ян підмогильний, павло филипович, валер'ян поліщук, григорій епік, мирослав ірчан, марко вороний, михайло козоріс, олекса слісаренко, михайло яловий та інші. загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції — цвіту української нації.