Емансипантка у творах О. Кобилянської: яка вона?

илья муромец. про мед незнаю его вылечили родниковой водой

коли мій син приносить зі школи незадовільну оцінку, дружина трагедійно запитує в нього, що він там знову накоїв.

син видушує із себе, що вони з хлопцями каталися один на одному й наскочили на вчительку, а та злякалася й побігла.

мені цікаво, як швидко побігла вчителька, але я гашу свою цікавість і суворо кажу, що так робити не можна.

бабуся говорить онукові, що його батько ніколи так не робив, приносив додому тільки відмінні оцінки. я відчуваю, як блакитна дитина, викликана бабусею і мамою з небес, пурхає над моєю головою. а між іншим, коли б той блакитний янгол потрапив у наш 5-б, то не вирвався б звідти живцем. а якщо й вирвався б, то з обдертими крилами. і найбільше блакитного пір'я було б у моїх жменях.

  як розумів щастя т.

шевченко? я вважаю, що щастя у розумінні  тараса григоровича - велика та вільна  родина, незалежна

країна. для поета було важливим особисте щастя, про яке ми можемо дізнатися з

його інтимної лірики. проте особливе значення шевченко надавав і
щастю

загальному, народному. значне місце у його житті займали мрії про щасливу

країну, у якій кожен бажаючий може отримати освіту, проявити свої розумові

здібності. у цій країні відбудеться переосмислення суспільних цінностей та

кожна особа буде по-справжньому вільною. тобто
щастя для шевченка - це привітна

та тепла рідна земля, на якій працюють вільні селяни, господарі своєї долі.

вірш написаний у 1923 році. 

тема: успійовання "золотоголового" вічного міста - як свідчення високої культури народу.

ідея: утвердження незнищеності стародавнього києва, культури, духовного життя народу, тощо.

жанр: сонет