В уривку «Ходім зі мною // стежечко // обережно / не зачепися за камінець / переступи соломку» І. Калинець використав художній засіб –
А метафору
Б анафору
В епітет
г порівнянн​

(к)оротке слово та (д)овне слово

  к - привіт

д - здраствуй, коротке слово

к - ти як ся маєш?

д - я дуже добре себе почуваю, а ти як себе почуваєш?  

к - теж так як ти.

д - куди ти прямуєш?

к - я йду на річку, а ти куди йдеш?

д - я в бібліотеку.

к - ну гаразд бувай.

д - допобачення.

коли я була ще зовсім маленька, мій тато взяв мене з собою на риболовлю. я, не довго думаючи, погодилася, адже для мене в цьому віці це було захоплюючою пригодою. коли ми приїхали до берега озера манич, тато став розкладати снасті, а я тим часом стала досліджувати мальовничий берег манич. папа захоплено розкладав вудки, милувався своїми блешнями і особливо не стежив за мною. у воді плавали мальки, які дуже моєму оку.я хотіла зловити одного і посадити в банку, щоб удома випустити в акваріум. підійшовши до самого краю берега, раптом під моїми ногами різко почала обвалюватися земля, і я з несамовитими криками сіла в воду. я не вміла плавати! захлинаючись, я кричала татові: "папа! папа! ! ". папа, почувши мій крик, пірнув за мною. мене все далі і далі від нього несло течією, я захлиналася і з кожною секундою втрачала надію на порятунок. мій батько був хорошим плавцем, і через деякий час наздогнав мене. тим врмени я була вже без свідомості (зі слів мого тата). він дотягнув мене до берега і почав відкачувати. коли я прокинулася, тато грізно сказав, що більше ніколи не візьме мене з собою на риболовлю.

род измени на свой.

шумлять

зрозумів

у догоню