У творі дорогою ціною чи однакове ставлення до чужини в діда та внука​

одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.

як гарно вночi взимку. небо   темно-синє, майже чорне.зорі на небі мерехтять, немов переморгуються. здавна люди помічали: якщо небо безхмарне,та зірочки мерехтять-це до морозу.   дивишся в це безкрає небо і здається, що летиш на своєму зорельоті до далеких невідомих планет. я люблю дивитись у нічне небо, бо тоді відчуваєш себе маленькою піщинкою у великому   всесвіті

зрада часто сприймається як зрада, через неї руйнуються сім'ї і ламаються людські долі. чому випадкова і скороминуща зв'язок здатна назавжди розлучити люблять один одного? чому за сьогохвилинне задоволення люди змушені часом розплачуватися все своє життя? чому більшість людей, змінюючи самі, не прощають цього іншим? і цих "чому" дуже багато. людська особистість настільки загадкова, що ставить перед нами багато нерозв'язних питань, відповіді на які багато хто з нас шукають все своє життя. уникнути зради досить важко. кожному з нас хоча б раз випадає шанс, від якого просто неможливо відмовитися. що може зробити слабка людська істота з матінкою-природою, яка штовхає його на відтворення потомства? забороняти собі та іншим зраду - це те ж саме, що забороняти собі пити, їсти або спати. з цим марно боротися, але не менш важко з цим змиритися. хіба можна пояснити це розгніваної дружини, яка застала вас на місці злочину? звичайно ж, ні. для неї ви - злочинець, який посміявся над її почуттями, обманщик, бабій і негідник! вам немає прощення. і не має значення, що до цього ви були порядною і зразковим сім'янином. не важливо, що ви прожили разом довге і щасливе життя. одним своїм кроком ви перекреслили всі!

справді, , що у поемі «марія» т. шевченко подає новозавітний переказ про  марію  богородицю, але дає її образу дещо нове наповнення. після загибелі сина мати продовжує його справу. образ марії символічно-узагальнений, — він уособлює джерело добра, що змінює світ.