11. Про пригоди сома, що живе в річці Осколі, розповідає А. дід Панько
Б. Сабанєєв
В. Христя
Г. пан
12. За професійною спрямованістю Г. Многогрішний (І. Багряний «Тигролови) був:
А. лікарем-хірург;
Б. інженером-авіатор;
В. військовим;
Г. археологом.
13. Сірки (І. Багряний «Тигролови») у минулому були…
А В’язнями Далекого Сходу
Б Розкуркуленими радянською владою українцями-вигнанцями.
В Мешканцями місць голодомору
Г Емігрантами з Америки.
14. Голос невпокореної волі, нездоланність українського духу символізує
А. експрес № 1
Б. пісня над «драконом»
В. прізвище Многогрішний
Г. кохання Григорія і Наталки

вона вміє ловити мух

що він зветься підберезник

вони називаються чорницями

достигають, золотистим кольором.це жита половіють.

вони набралися соку,дозрівають(дозріли).це налились ячмені.

пісні здавнини,передавались з покоління,в покоління.з першого погляду це всього лиш пісня,але який велий вміст є вній! скільки там історії.і скільки вони живуть,таке враження що вони безсмерті,вічно існують.іменно піснями люди передавали нащадкам свої почуття,своє життя,їхні закони.є багато надзвичайно хороших пісень,в яких є автори,є звичайні складені народом.звичайно українська пісня є дуже важлива для нас,навіть завдяки пісням ми можемо дізнатись які в ниших нащадків були,обряди,традиції,закони,і яке загалом життя.з піснею і робота швидше йде,і веселіше,і приємніше працювати.на світі мабуть і немає людини якаб нелюбила пісню.

коли я була ще зовсім маленька, мій тато взяв мене з собою на риболовлю. я, не довго думаючи, погодилася, адже для мене в цьому віці це було захоплюючою пригодою. коли ми приїхали до берега озера манич, тато став розкладати снасті, а я тим часом стала досліджувати мальовничий берег манич. папа захоплено розкладав вудки, милувався своїми блешнями і особливо не стежив за мною. у воді плавали мальки, які дуже моєму оку.я хотіла зловити одного і посадити в банку, щоб удома випустити в акваріум. підійшовши до самого краю берега, раптом під моїми ногами різко почала обвалюватися земля, і я з несамовитими криками сіла в воду. я не вміла плавати! захлинаючись, я кричала татові: "папа! папа! ! ". папа, почувши мій крик, пірнув за мною. мене все далі і далі від нього несло течією, я захлиналася і з кожною секундою втрачала надію на порятунок. мій батько був хорошим плавцем, і через деякий час наздогнав мене. тим врмени я була вже без свідомості (зі слів мого тата). він дотягнув мене до берега і почав відкачувати. коли я прокинулася, тато грізно сказав, що більше ніколи не візьме мене з собою на риболовлю.

род измени на свой.