одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.
Ответ дал: Гость
одного зымового дня мы пишлы у парк.
у парку булы били-пребили дерева та билый-пребилый сниг.а ще там був дытячый майданчык.
на дытячому майданчыку було багато дитей.одни из ных каталыся на санчатах, а одна дивчынка катала свого песыка.други на лыжах.а деяки навить на сноудборди.а мы выришылы злипыты сниговыка.я почав (почала) скатуваты голову.
дуже гарный выйшов сниговычок.
але настав вечир, и нам було потрибно йти додому.мы сказалы сниговыку:
-до побачення.не сумуй без нас!
Ответ дал: Гость
Кожного дня юрко думав про той випадок, йому було дуже соромно повертатися влітку до села. він зрозумів, що брав від світу лише те, що задовольняло його примхи і не розумів поведінки дівчинки з чистою душею.
наступного літа юрко повернувся до села, як і раніше його радісно зустрічали хлопці, а йому було соромно дивитись їм в очі, але він тепер вислухав кожного і радів їхнім розповідям. він стояв і подумки шукав навколо тосю. і ось, нарешті, сором’язливо вона вийшла з хати з вудочкою, привітно усміхнулась юркові і запропонувала усім разом підти до річки.
Ответ дал: Гость
дуже зраділа сестричка своїй новій ляльці і назвала її оленкою.оленка біла у шапці вишиваній сорочці ,у спідничці та керсетці.на її голівці замість віночка стрічка.на її стрчці нашиті намистики.
Популярные вопросы