Цитати до образів Швайки, Санька, Грицика із твору "Джури козака Швайки"

ответ:Гірші за вовків ті, хто прикидається ними. Бо лях, аби ти знав, не кращий від татарина. Або й ще гірший. Ординець, бач, шаблюкою голову знесе, а лях до горлянки пазурі тягне… Ет, і коли це закінчиться?По-татарському козак - це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче - звіра полює, хоче - візьметься за шаблюку і йде на ногайця. А нинішні... швидше від кози пішли. Обгризає геть усе в плавнях, а з очеретів і носа не висовує. Щоб, бува, якийсь татарин його не побачив. - Та це ж Пилип! А, щоб тебе холєра ясна взяла! Проте по його обличчю було видно, що якби Швайку справді вхопила холера, то він був би вельми засмучений.

Объяснение: .

мені дуже новела "лось". після прочитання її я глибоко задумалася. про те як ми люди відносимося до природи. до того що оточує нас. хлопчики з новели чинили правильно . мене вражає їх сміливість і благородність, коли вони ризикуючи своїм життям "зрадливу" кригу, незлякалися погроз браконьєра дядьки шпичака , а "подалися в заповідник,щоб заявити охороні" .в той час мене охоплює жах коли я думаю про таких людей як дядько шпичак. я підтримую авторський осуд зажерливості, жортокості шпичака відчутний у його поведінці . діти рятували лося , а він "присівши в виїмку" , насміхався над ними , а потім "шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги . я з призирством ставлюся до цього браконьєра , до його трусості коли він злякався за те що діти пішли заявляти охороні "його наче щось тіпануло, коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин". отже, ставлення людини до природи - це мірило людської моралі . справжня любов до рідної землі повинна бути не вища споглядальної  а й дійовою, спрямовоною на захист і примноження багатства рідного краю.

лирикой тесно связанные юмористически-сатирические стихи в. cамойленка, тематика которых продиктована острым критическим отношением поэта к общественным и государственным порядкам царской россии и псевдопатриотизма украинской либеральной интеллигенции.

обобщенно-панорамная картина действительности возникает в сатире «эльдорадо» (1886), где автор, по выражению и. франко, «с несравненной меткостью рисует недостатка современного порядка». основное средство изобличения – сарказм, который вызывает у читателя горький смех: ведь он познает через кривое зеркало сатиры в оскорблении «пышной, свободной, счастьем гордой» страны эльдорадо трагическую реальность россии, скованной кандалами неволи, народной бедностью, социальной и национальной несправедливостью.

этот стих писателя пользовался неизменной популярностью среди студенческой молодежи своей острой разоблачительной направленности. начав произведение словами о далекой и счастливой стране, в. cамойленко завершает его словами о империи, населенной многими бесправными :

там живое племен всяких – престрашная мешанина, и за то того край зовется – русь единая, русь единая.

в «эльдорадо» применена форма сатирического куплета, которую в. cамойленко, опираясь на опыт, развил в украинской поэзии. законченность куплетной строфы дала ему возможность мастерски соединить в единую типизированную картину отдельные яркие штрихи, каждый из которых является завершенным образом в четкой авторской оценке. сатирический эффект достигается внезапным переходом от нарастающего пафоса мнимого восхваления «счастливого» жизни в эльдорадо к резкому снижению тона в заключительной строке куплета, где выразительно звучит гневный авторский голос. виртуозное мастерство поэта-сатирика, меткость его смеха оказываются в неожиданной и точной детали,