мело, крутило по землі, що було сили. свіча горіла на столі, свіча горіла. немов безжурний рій комах, так сніг лапатий летів знадвору попід дах, просився в хату. завія креслила на склі круги та стріли. свіча горіла на столі, свіча горіла. наверх у зблисках вогняних злітали тіні. сплетіння рук, сплетіння ніг, шляхів сплетіння. додолу впали — чути тріск — два черевички. слізьми на сукню капав віск — плакала свічка. і все губилося в імлі холодній, білій. свіча горіла на столі, свіча горіла. війнуло з покутя — й вогонь, здійнявши крила, жар від розпечених долонь живив щосили. хурделі люті були й злі, яке їм діло, що десь на нашому столі свіча горіла.
Ответ дал: Гость
вона патріотка свого сердця
Ответ дал: Гость
повість ирій навчила мене тому , що людиною можна залишитися скрізь. якщо у тебе є душа , розум ,якщо ти живеш за законами моралі й добра , тоді не має значення , де саме ти піднімеш голову до неба і будеш дивитися на зорі - в селі чи в місті.
Ответ дал: Гость
рано утром пошли в лес.а вот и малинник: спелые и крупные ягоды висят на кустах. наташа и оля быстро наполнили ведёрки, они стали игорю.вдруг в кустах девочки увидели медвежонка.
Популярные вопросы