Твір на тему "Секрет чарівної сили мистецтва"

Мистецтво має багато в вираження: у камені, у фарбах, у звуках, у слові тощо. Кожен його різновид, впливаючи на різні органи чуття, може справляти на людину сильне враження й створювати такі образи, що закарбуються назавжди.

Багато років точаться дискусії щодо того, яке з різновидів мистецтва має найбільшу виражальну силу. Хтось вказує на мистецтво слова, хтось – на живопис, треті називають музику найтоншим, а відтак найвпливовішим на душу людини мистецтвом.

Мені здається, це питання індивідуального смаку, про який, як кажуть,не сперечаються. Безперечним є лише той факт, що мистецтво має якусь загадкову силу та владу над людиною. Причому сила ця поширюється як на автора, творця, так і на “споживача” продуктів творчої діяльності.

Художник не може інколи подивитися на світ очима звичайної людини, як-от герой з новели М. Коцюбинського “Цвіт яблуні”. Він розривається між двома своїми ролями: батька, що зазнав горя через хворобу своєї доньки, й митця, що не може не дивитися на події згасання своєї дитини, як на матеріал для майбутньої повісті.

Часом і слухач не в змозі зупинити дію сил мистецтва. У “Давній казці” Лесі Українки можна побачити, як сила пісні, слова співця допомагають лицареві полонити серце коханої. Згодом ми бачимо, як слово, високе слово пісні, скидає з престолу лицаря, який перетворився на тирана. І таких прикладів безліч.

Вочевидь, наші класики, відчуваючи тонкі порухи людської душі, хотіли показати нам, як може впливати на людину й навіть на цілий народ художник. Дякувати таким прикладам, ми можемо глибше розуміти не лише силу мистецтва, а й цінувати творче в людині.

мне кажется, что у многих людей, была мечта взлететь в и у планетника была мечта подняться в небо и встать над

мне кажется автор не рассказал, что случилось с планетником после того   как он поднялся в небо потому,что планетник мечтал подняться в небо, его мечта сбылась и про мальчика который пришел с неба и ушел на небо  

езоп (грец. αίσωπος, жив у vi ст. до н. е.) — грецький байкар, автор відомих «байок езопа». перший грецький історіограф геродот свідчить,що езоп народився у фрігії (мала азія) був рабом аристократа іадмона на острові самос  ; отримавши волю, подорожував по греції, вавилонії та єгипту. чимало запозичень і сюжетів з езопа використали відомі байкарі жан лафонтен та іван крилов. з переказів і легенд про езопа, що дійшли до наших часів, постає обличчя народного мислителя і наставника-мораліста. підкреслюється його духовна шляхетність, мудрий розум, любов до простої людини, якій присвячені всі настанови байкаря.

писав байки, де героями були тварини, наповнював свої оповіді повчаннями та мораллю. врешті всі вони увійшли у збірку під загальною назвою "байки езопа". точну їх кількісь не встановлено, але вважають, що езопу належить близько 400 байок (і навіть 650). у образах тварин висміював недалеких і темних людей, їхні недоліки і захланність. на жаль, жодних його рукописів і оригіналів творів до наших днів не дійшло — його твори свого часу у невідомо ст. до н. е. упорядкував деметрій фалерський, але збірка не збереглась. відомі лише віршовані переробки творів езопа, написані федром, бабрієм та авіаном.

за однією з легенд про смерть езопа, цар крез послав його у місто дельфи принести у величному храмі пожертву богові апполону.підступні й жорстокі жерці, які вже давно ненавиділи езопа, підклали в його торбину священний золотий кубок бога і обвинуватили в крадіжці, а потім засудили езопа до смерті і скинули зі священної скелі парнаського хребта в безодню. тепер езоп вважається батьком байок.