внезапно смолкли крикливые птицы. откуда-то надвинулись серые тяжелые тучи. холодный ветер резко усилился. неожиданно сверкнула золотая молния.
Ответ дал: Гость
ти должна просто придумать слова и подглядивать в план
Ответ дал: Гость
кутаються у хмари сині карпати. про щось весело гомонять гірські потічки, а стрункі смереки слухають тиху зажуру вітру. підгір’ мальовничий куточок україни, тут 27 серпня 1856 року народився іван франко в селі нагуєвичі на дрогобиччині в заможній сім’ї коваля яця франка. батько вмів кувать плуги, пі молот слухався його долонь, cин ловив отецьке кожне слово в тісній кузні, де не гас вогонь. говорив коваль про кривду люту, про життя нестерпне бідняка. і несла та мова часто чута гнів у серце юного франка. скільки він у кузні перемріяв, скільки він снаги набрався там, щоб за горе мстити лиходіям, вказувати правду трударям! у цьому селі проминуло дитинство івана франка, тут він часто бував, коли навчався у дрогобичі і львові, сюди приїжджав зі своєю сім'єю, тут знайшов притулок після другого арешту. і франко закінчив дрогобицьку гімназію в старших класах якої вже почав займатися літературною творчістю. дебютував у львівському студентському журналі „друг” у 1874р. мужнів, загартовувався і.франко, навчаючись у львівському університеті. з під його пера виходять такі вірші: „гімн”, „каменярі” , „товаришам з тюрми”, що звучали як дзвін на спалах, кликали до боротьби „за поступ, щастя й волю”. такого сильного революційного голосу після смерті т.шевченка україна ще не чула.
Ответ дал: Гость
«слово про похід ігорів» цитатна характеристика ігоря і всеволода князь ігор святославич готовий віддати життя за свободу батьківщини: "сповнившись ратного духу, він навів свої хоробрі полки на землю половецькую за землю руськую". благородний, хоробрий, не боїться смерті: "браття і дружино! лучче ж убитим бути, аніж полоненим бути" не відділяє себе від своєї дружини: "хочу бо, — сказав [вiн], — списа переломити кiнець поля половецького; з вами, русичi, хочу голову свою положити, або напитися шоломом з дону! " князь всеволод святославич, брат ігоря: хоробрий воїн "куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать погані голови половецькії. поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою, яр—туре всеволоде! " любить свого брата: "один брат [у мене], один світ світлий — ти, ігорю! обидва ми святославичі! "
Популярные вопросы