4. Закликали весну, вірячи, що цим прискорюють і прихід здебільшого
А парубки
Б жіночі та дівочі гурти, діти
В чоловіки
Г діти​

поезія "молюсь і вірю. вітер грає.." максима рильськогоза жанром: вірш-рефлексія*відтвореноєдність ліричного героя з природою, пройняті життєрадісністю, вишуканістю почуттів.композиція: монологоповідь веде ліричне "я", яке звертається до "ти" і до "іншого".внаслідок якого виникає діалогізм. художнє обрамлення його є відтворити сонцелюбну вдачу героя, його захоплення голубами "ясної" вроди. голуб символізує: любов і вірність; плодючість і життя; виступає алегорією життя людини.

в этом а хочу рассказать о моем лутчем друге.как вы поняли если он лутчий значит у него есть хорошые черты характеры и плохие.начнем с хороших-он никогда не предаст и не оставит меня в беде,ну не ловкой ситуаций найдет как выкрутиться,всегда прежде чем как то пошутить или сделать чтото он спрашивает у меня или у того с кем это хочет сделать.плохие- он боиться выставить свое мнение,корысный,бывает жестокий.вот я и рассказал вам о моём друге!

народився у чугуєві в україні, походить з родини військового поселенця. одним із його предків був український козак ріпа. хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. в 20 років подався до столиці російської імперії - санкт-петербургу.

з 1883  року в петербурзькій малювальній школі, у 1864-1871    роках  — у петербурзькій академії мистецтв (учень і. кримського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до італії  і франції

за конкурсне полотно «христос воскрешає дочку іаіра» рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном в якості академічного пенсіонера за державний рахунок.

рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873-1876  рр., хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в паризькому салоні, незважаючи на заборону петербурзької академії. сам малював відносно мало. для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «садко у підводному царстві» (1876). за пізнішими оцінками найбільш цікавими були етюди монмартру та веля.

я пропоную заголовок "як горобчик синичок надурив".цей заголовок відображає головну думку твору.