Перша назва п’єси І. Карпенка-карого «Сто тисяч»

красивий,рiднийрiдний як мати! ах як я його люблю! його грiх не плюбити!

1)обіцянка дядька дениса2)війна мами і тітки дори3)"випадково" помирились4)рак у жерелі свиснув( або дядько денис виконує обіцянку)

5)втеча груш6)мрії про пакульську бібліотеку та дорогу

7)стихі і вірші-се 8)історія корови маньки9)корова в бандеролі(це не обов"язково писати, по

10)невдале прощіння11)поїздка в ирій

новела - невеликий за обсягом прозовий твір про певну незвичайну подію з життя головного героя з несподіваним фіналом. для жанру новели властиві: лаконізм, напруженість сюжету, яскраві художні деталі. у новелі здебільшого мінімальна кількість персонажів, однолінійний сюжет, увага автора звернена на внутрішній стан героїв, їхні переживання, настрої.

сатира - це різке висміювання і засудження негативних явищ у суспільному житті, певних серйозних вад у людському характері. сатира може бути представлена у різних жанрів художніх творах. виникла ще в усній народній творчості, як і гумор.

персонофікация - це особливий вид метафори, коли неі людські якощі. це своєрідне "олюднення" природи, навколишнього світу.

пафос твору - всі ті високі почуття, натхнення, душевне піднесення, викликані певною подією, явищем, ідеєю. вони (емоції) продиктовані, по суті, внутрішніми переконаннями і станом самого автора. у пафосі емоційна напруга й думка єдине гармонійне ціле і становлять душу художнього твору.

: лаконізм - це стислість викладу ; однолінійний - нерозгалужений.