Уновелі письменниці подається філософсько-узагальнююча картина людського життя — скороминущого, ніжного, яке легко може розбитися, загинути, як метелик, що летить на світло лампи й згорає. тому треба намагатися жити в гармонії з природою, бути відповідальним за свої вчинки та дії. сучасний світ досить жорстокий, і людина часто ціною неймовірних зусиль прагне досягти сумнівної за своєю цінністю мети, отримати матеріальні блага, будь-що, забуваючи про цінності духовні.
Спасибо
Ответ дал: Гость
деякі люди вважають,що якщо вони гарно одягнуться,то з ними будуть усі спілкуватися і брати з них приклад.та це не так.звичайно приємніше спілкуватися з людиною яка гарно одягнена,доглянута.але частіше такі люди не знають навіть про те ,як це робити добрі справи,а такі люди,які просто одягнені зазвичай знають ціну життю і тому роблять добро і іншим.не одежа красить людину,а добрі справи,розум,інтелект.
Ответ дал: Гость
хуха-моховинка була лісовою, боровинкою хухою. у старому бору спонвіку жив увесь її рід. вона була наймолодшою серед хух. пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі. колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з’являлася. моховинку дуже любили в родині, і -не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позатуляла всі дірки та щілини сосновими галузками і м’яким зеленим мохом.
Популярные вопросы