Уновелі письменниці подається філософсько-узагальнююча картина людського життя — скороминущого, ніжного, яке легко може розбитися, загинути, як метелик, що летить на світло лампи й згорає. тому треба намагатися жити в гармонії з природою, бути відповідальним за свої вчинки та дії. сучасний світ досить жорстокий, і людина часто ціною неймовірних зусиль прагне досягти сумнівної за своєю цінністю мети, отримати матеріальні блага, будь-що, забуваючи про цінності духовні.
Спасибо
Ответ дал: Гость
Зпершим подихом весни, все навкруги нас оживає. вже сонечко гріє трохи тепліше, ніж учора; на гіллі з'являються бруньки і скоро все буде розпускатися і квітнути. повітря вже стало зовсім іншим, хочеться дихати на повні груди. зійшов сніг і подекуди бувають дощі. навіть вони, разом з вітром, стають теплішими. ще зовсім трохи і сонце буде пекти. заспівали своїх пісень радісні пташки; з'явилися комахи. весна дихає ароматною, прохолодною і, в той же час, теплою, свіжістю. весна - це життя, це пробудження прекрасного.
Ответ дал: Гость
зважаючи на творчість в. сосюри, я все ж маю думку, що справді істинність щирих почуттів людини - невідємне багацтво її інтимного світу. томущо, саме оте свіже й не порочне відчуття любові - благо тієї людини, яка має його завжди по життю. такими відчуттями просякнута його творчість. вони зрушують усі перешкоди, руйнують неприязнь і наповнюють людську душу добром.
Популярные вопросы