Короткий пересказ что происходит в рассказе "Захар Беркут" ​

События происходят в карпатском селе Тухля, жители которого живут свободно ни от кого не зависят. Над ними нет власти, и народ живет дружно. В это село приезжает боярин Тугар Волк. Князь подарил ему земельный удел в столь живописном месте. У Волка была дочь Мирослава, девушка была смелой и сильной. Ее удали мог бы позавидовать любой мужчина. Волк с дочерью и другими гостями отправляются на охоту. Провожатым гостям достался Максим Беркут, отпрыск почитаемого в деревне старца Захара. По неопытности Мирослава попадает в берлогу медведицы, от смерти ее Максим. Молодые люди понравились друг другу.

Максим ведет гостей в деревню, по пути рассказывает историю своего народа. Волк не в восторге от безродного юноши. Максим предлагает боярину посетить их совет старейшин, который собирается для решения насущных проблем. Там юноша планировал просить руки Мирославы. Волк категорически отказывается посещать такие мероприятия, не пристало ему со смердами общаться. Боярин отказывает Максиму в женитьбе с Мирославой.

На следующий день состоялось собрание, во главе с Захаром Беркутом. Туда же и прибыл Тугар Волк, он захотел установить свою власть в этом селе. Боярин обещал защиту жителям от врагов монголов. Один местный селянин уличил Волка во лжи, во время войны боярин предал свой народ. Разгневанный Волк убил селянина, прямо на глазах других жителей. Община призывает Волка оставить их землю и покинуть деревню.

Вскоре приходит известие о нашествии монголов. Мирослава осознает, что во главе этих войск стоит ее отец. Волк сообщает своим сторонникам о двух дорогах ведущих в Тухлю. Войско разделяется на два лагеря, идущее двумя путями. Мирослава хочет и жителей и предупреждает их об опасности.

Максим и другие селяне идут изгонять Волка со своего края. Боярин с монголами начинает битву против тухлянцев. Силы не равны, Максим попадает в плен. С своей возлюбленной ему удается передать план освобождения села своему отцу. Монголы попадают в западню. Они окружены прибывающей водой, все воины гибнут, в живых остаются Волк, Максим и монгольский военачальник. Монгол желает обменять свою жизнь на жизнь Максима, а после и вообще убить его. Но ему это не удается, юношу Волк. Монгол погибает. Юноша

Захар Беркут благословляет молодых на свадьбу. Вскоре старик умирает, перед кончиной призывает свой народ жить в единстве.

кожній людині   мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.   любіть свій рідний край,свою землю! тому і кажуть в народі: «для мене той край кращий, де виросли крила мої».

дружба - це велика цінність                    виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла.          цицерон                    однією з основних духовних потреб людини є спілкування. спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. у великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не «розміняти» стосунки з ним. справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч.          хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви.                    хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. (колумбійське прислів'я)                    у дружбі інтереси товариша повинні важити не менше, ніж власні, бо саме принципи рівності та взаємоповаги, ставлячи людей на найвищий щабель, зберегти у серці почуття безкорисливої любові до друга.                    ми просимо друга прийти до нас, пропонуємо свої послуги, обіцяємо розділити з ним стіл, дім, майно; справа за малим — за виконанням обіцяного. (жан де лабрюйер)                    не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, але справжній друг — завжди один. у приятелів можуть бути схожі інтереси, спільне місце роботи або навчання, але між ними немає справжнього духовного єднання, яке робить людей одним цілим (наскільки це можливо). дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий», потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри.                    не довіряти другові більш ганебно, ніж бути ним обдуреним. (ф. де ларошфуко)                  для кожної людини одним із найтяжчих випробувань є самотність. недаремно ж людей, засуджених до страти, здавна карали ув'язненням у одиночній камері. людина — це суспільна істота, і вона потребує товариства. у літературі існує багато прикладів того, як важко людина переживає самотність. наприклад, граф монте-крісто з одноіменного роману о. дюма або робінзон крузо д. дефо. обидва героя були приреченими на невизначений термін бути наодинці із самим собою, і за справжній подарунок небес вважали своїх вірних друзів, яких зрештою зустріли — абата фаріа та п'ятницю.          але чи не буде лише спробою втечі від самотності намагання у першій-ліпшій людині знайти друга? адже потрібно пам'ятати, що справжня дружба випробовується роками спілкування та складними ситуаціями, з яких обидва виходять із гідністю. тож не варто звірятися людині, яку знаєш не досить довго та стосунки з якою базуються тільки на припущенні, що вона є гідною.                    не так тії вороги,          як добрії люди          — і обкрадуть жалкуючи,          плачучи           і на тім світі, добряги,          тебе не забудуть.          (т. шевченко)                    отже, потрібно з обачністю ставитися до потенційних друзів, але, знайшовши близьку людину, варто докласти зусиль для того, щоб не втратити її. і для цього існує тільки один шлях: щоб мати вірного друга, треба самому бути вірним другом.