1 варіант) Мені подобається вірш Марії Познанської “Конвалії”. Це чудовий вірш про ці квіти. У ньому є багато образних слів: із зеленої сорочки, білі дивляться дзвіночки, ніде нема кращих квіточок, багато пахощів цвіту свіжого. 2 варіант) Мені припав до душі вірш Наталі Забіли “Лютий”. Місяць, немов жива істота, лютує, що закінчується час його панування. Бо закінчується пора зими, у цей час починає поволі гріти сонце крадькома, довші дні, коротші ночі, люди добре топлять печі, щоб не замерзнути, але вже іде весна – веселий час, розгніваний лютий утікає.
Спасибо
Ответ дал: Гость
козаки-запорожці - волелюбний народ, пам*ять про яких навіки залишиться в літописах, фольклорі та народних піснях. вони завжди відстоювали власні інтереси, доречі, інтереси держано-політиного характеру. це були представники різних верств населення, котрі представляли собою бунтарів за самобутність української держави, за надбання рідної мови та беззахисний народ.
немає сумнівів, що тогочасні запорожці сьогоднішньому стану нашої державу. адже стан політики та економіки досить сумніний. ми не впевнені в подальшому майбутньому. козаки могли б направити нас на правильний шлях, виходячи з своєї мудрості, патріотизму та життєвого досвіду.
адже наша величава україна заслуговує розквіту й найвищих досягнень!
Популярные вопросы