План до казки всеволода нестайко "жевжик"

княгиня i рабиня мандруючи понад старим днiпром свiтанками, удень i вечорами, вночi, пiд чистим зоряним шатром, перед вогнем, що руки грiв теплом, я думкою летiв через тумани. туди, в минувшину далеких днiв, коли дiди, забутi й незабутнi, уперше стали мiж високих гiр, оглянули широкий виднозiр, за поколiння дбаючи майбутнi. трудилися у потi своїх чiл, орали землю, ставили оселi, воздвигли городи i частокiл i в клопотi буденних трудних дiл сади садили, будували села. сварилися, бо рiд iшов на рiд i плем'я кров братерську проливало, на князя князь iшов, i був розбрiд, i знов був мир, за рало брався рiд, русi знамена сонце читати далі

мені здається , що найцінніше в людині це чесність й наполегливість. не всі вродилися талановитими, але наполегливість зробить навіть з "сіренької миші" видатну в своїй справі людину. така зможе багатьом іншим. в нашому світі так не вистачає відповідальних та наполегливих людей.

але без чесності жодний не зможе стати людиною. часто ми потрапляємо у складні ситуації, коли здається , що весь світ проти тебе. лише чесно признавшись собі у своїй відповідальності за те, що трапилося, можна подолати безвихідь , й мужньо піднятися знов на боротьбу за   людяність, милосердя та відданість   своїй мрії.

  не злякатися серед юрби, йти крізь життєві труднощі, любити й сподіватися можливо лише з чесністю і наполегливістю.