О українська земле, як укривавилась ти! Ріки кров’ю поналивано, озера – слізьми та жалем. Байраки й переправи трупом запалися… Степи гнівом утоптано, та прокляттям, та тугою й жалем…с чем перекликается ? А«Енеїда»Б«Модри Камень»В«Слово про похід Ігорів»Г«Камінний хрест»Д«Тіні забутих предків»

у дерева є коріння, якими воно міцно тримається на землі, а в людини є друзі, з якими вона пов'язана довгою і міцною дружбою. якщо у тебе багато друзів, то легше жити на світі. справжні друзі завжди прийдуть   на в скрутну хвилину, дадуть   добру пораду. друзям і важка робота під силу. недарма в народі кажуть: «не май сто рублів, а май сто друзів». адже в дружбі-велика сила. тож, якщо маєте поруч справжніх друзів - цінуйте їх і бережіть!

коли хочеш бути щасливим, то буть, а не витрачай час на заздрість. всі заздрили павлусеві, але ж ніхто не схотів жити як він. бо в чому ж було його щастя? не мати друзів, все життя залежати від інших чи долі. хто хоче такого щастя?   мабуть черги не буде. все щастя, що люди іють чи зроблять дурість випадково. 

наступного літа юрко повернувся до села, як і раніше його радісно зустрічали хлопці, а йому було соромно дивитись їм в очі, але він тепер вислухав кожного і радів їхнім розповідям. він стояв і подумки шукав навколо тосю. і ось, нарешті, сором’язливо вона вийшла з хати з вудочкою, привітно усміхнулась юркові і запропонувала усім разом підти до річки.

вірш лесі українки "все, все покинуть, до тебе полинуть" належить до інтимної лірики.