ще змалку наші батьки ві нас у дитячий садок. пізніше, коли нам виповнюється 6 років ми йдемо до школи. а після закінчення школи ми вступаємо до вищого навчального закдаду. все це ми робимо для того, щоб здобувати знання, щоб набиратися життєвого досвіду, бо в наш час влаштуватися на роботу дуже важко, а розумні, грамотні, кмітливі фахівці дуже необхідні у всіх сферах діяльтості та науки. отже, якщо ми будемо наполегливо вчитися, то зможемо досягти великих успіхів, і будемо хорошими працівниками на благо нашої рідної країни україни! вчімся сумлінно і в нас буде забезпечене майбутнє! =)
Ответ дал: Гость
мрія
у творчу діяльність включена фантазія, проте далеко не завжди процес уяви негайно реалізується в практичних діях людини. нерідко цей процес набуває форми особливої внутрішньої діяльності, що полягає у створенні образу того, що людина бажав би здійснити. такі образи бажаного майбутнього називають мрією. мрія - необхідна умова втілення в життя творчих сил людини, спрямованих на перетворення дійсності.мрія виступає як спонукальної причини або мотиву діяльності, остаточне завершення якої з тих чи інших причин виявилося ві. саме тому будь-який предмет, зроблений руками людини, у своїй історичній сутності - це здійснена людська мрія.велика, але не завжди помітна роль уяви в практичної виробничої діяльності людей. у будь-якому, навіть самому звичайному предметі можна побачити втілену мрію багатьох поколінь людей. чим довше історія речі, чим більше вона змінювалася, тим більше число людських мрій в ній відбито. здійснена мрія викликає нову потребу, а нова потреба породжує нову мрію. спочатку кожне нове досягнення виробничої діяльності, нова річ здається досконалої, але в міру її освоєння виявляються недоліки, і люди починають мріяти про кращих речах, стимулюючи тим самим процес їх предметного втілення
Ответ дал: Гость
мело, крутило по землі, що було сили. свіча горіла на столі, свіча горіла. немов безжурний рій комах, так сніг лапатий летів знадвору попід дах, просився в хату. завія креслила на склі круги та стріли. свіча горіла на столі, свіча горіла. наверх у зблисках вогняних злітали тіні. сплетіння рук, сплетіння ніг, шляхів сплетіння. додолу впали — чути тріск — два черевички. слізьми на сукню капав віск — плакала свічка. і все губилося в імлі холодній, білій. свіча горіла на столі, свіча горіла. війнуло з покутя — й вогонь, здійнявши крила, жар від розпечених долонь живив щосили. хурделі люті були й злі, яке їм діло, що десь на нашому столі свіча горіла.
Популярные вопросы