1. Про який час ідеться у творі І. Франка «Сойчине крило»?
2. У якій формі побудовано твір «Сойчине крило»?
3. Яка боротьба відбувалася в душі головного героя новели «Сойчине
крило»?
4. Укажіть, кому з героїв новели I. Франка «Сойчине крило» належать
ці міркування.
Суспільство, держава, народ! Усе се подвійні кайдани. Один ланцюг
укований із твердого заліза — насилля, а другий, паралельний із ним,
виплетений із м’якої павутини — конвенціональної брехні. Один в’яже тіло,
другий душу, а оба з одною метою — опутати, прикрутити, обезличити і
упідлити високий, вольний витвір природи — людську одиницю.
5. Визначте героя новели «Сойчине крило» за його портретом.
Негарний з лиця, старший літами, з грубими, малокультурними привичками
та манерами.
6. Укажіть визначальний художній засіб у наведеному уривку.
Я витворив собі оте життя як нездобуту твердиню, в якій живу й паную, з
якої маю широкий вигляд на весь світ та яка, проте, не стоїть нікому на
заваді, не дражнить нікого своїм видом і не манить нікого до облоги. Ся
твердиня побудована в моїй душі.

жив у лісі старий вовк, який вирішив більш нікого не ображати. але його не схотіли зрозуміти одноплеменники-вовки і самі почали на нього нападати. вони це робили, бо хотіли, щоб він передумав. сподівалися пояснити, що лише безсилий може бути добрим.

вовк почав і справді бути полохливим. скрізь йому вважалися його брати, які чатують на нього.

одного разу він крався лісом та шукав ягід і грибів. раптом він змушений був зупинитися, бо почув   шерех кущів. вовк почав потроху підходити до них, а сам готовий був чкурнути подалі. чим ближче вовк, тим сильніше трясеться рослина. 

старий зрозумів, що над ним знов бажають посміятися. і так йому соромно стало за себе, що він стрибнув у сам кущ і закричав: "виходьте, я більше вас не боюся! "

кущ припинив трястися, і звідтіль вийшов маленький зайчик.

більше вовк не боявся, бо зрозумів, що постійний страх страшніший за все і вводить в оману полохливого.  

дуже зраділа сестричка новій ляльці і назвала її оленкою. оленка була у білій вишиваній сорочці, у спідничці та червоній керсетці. на маленькій голівці замість віночка червона стрічка. на тонесенькій стрічці нашиті намистинки. ну справжня тобі україночка!  

я   дуже   люблю   пригодницьку   літературу . мене   часто   запитують чому .   тому   що   вона   цікавіша   за   інші   жанри . там   кожну   хвилину   щось   відбувається   авантюри , аварії ,   бої . найбільш   мені   подобається " льодові   побоїщі" . це   історія про   те як   полководець   невский переміг   шведів   на   чудському   озері. як   він   не   силою   ,   а   хитрощами   переміг   ворогів .

мені   здається   , що   пригодницький   жанр   багато   чому   навчає

1.любов  олеся до зими. 2.спостережливість хлопчика.3.мрії олеся.чутливість  до краси  природи.4.укок малювання.непорузуміння вчительки.5.характеристика дядьками олеся.6.питання до діда прокопа.дід  вчить  хлопчика ,як  треба жити.7.біль і образа  олеся. 8.сон  хлопчика. новий  день