с во к повести "дорогою ціною"
7. Які якості має Іван Котигорошок? За що, йому симпатизує читач?
8.З якою метою М. Коцюбинський увів у повість епілог? прокоментуйте останнє речення епілогу

як не розминутися з майбутнім? безперечно, йдеться про вибір життєвого шляху. куди спрямувати свої здібності? який фах опановувати? ці питання важливі для кожного з нас. та на моє. глибоке переконання, це питання слід порушити трохи інакше: слід думати про вибір шляху для україни, тоді й особисті питання буде простіше вирішувати. до цього треба докладати зусилля, тоді й вибір нашої життєвої дороги буде простішим. чому? та тому, що тоді не буде питання, їхати до києва чи дніпропетровська, чи якогось міста в україні. за деяких обставин, особливо коли підростаюче й молоде покоління докладе зусиль для суспільного добра, ми будемо запитувати себе, де нам краще підвищити свій рівень — у парижі чи лондоні, у будапешті чи вашингтоні. ми не можемо ідеалізувати майбутнє, бо ще французький філософ xix ст. п. буаст сказав: «майбутнє — це канва, по якій уява вишиває відповідно до своєї примхи, але малюнок його ніколи не буває вірним». та це не значить, що про нього взагалі не треба думати, ясна річ, що малюнок може не співпадати, але основні контури будуть промальовані чітко.

однозначним є те, що україна є не просто частиною європи, а інтегрованою її частиною. не забуваймо також про те, що геопо-літично україна поєднує схід і захід, перебуваючи в центрі європи. хоча, безперечно, у суспільстві доводиться долати залишки посткомуністичних догматів, і це відбувається в дуже непростий спосіб. на жаль, мушу констатувати, що носії російської мови (підкреслюю — не етнічні росіяни, які живуть в україні, а саме носії, скоріше великодержавницької ідеології, а не російської мови) не тільки чинять спротив європейській інтеграції україни, але й створюють нові партії, за гроші залучаючи туди молодих політиків, яких потім будуть навчати, як відстоювати грошові інтереси, а не інтереси україни.

  а мову будуть використовувати як такий собі — відволікаючий момент, так само, як вони використовують час від часу і проблему чорноморського флоту. російські політологи дали цьому визначення: «отвлєкалкі».

кожен народ має свою історію, яку намагається зберегти неко-ректованою, аби потім не повторювати колишніх помилок. у японців є, наприклад, такі мудрі висловлювання: «озирайся на минуле, коли хочеш знати майбутнє», «шануватимеш минуле — знатимеш майбутнє», — вони свідчать про те, що кожна країна в певний період часу проходить якесь випробовування на шляху поступу в майбутнє. і україна в цьому сенсі не є винятком. нарешті, слід з великою повагою й увагою ставитися до тих національних меншин, що живуть на території україни, адже вона для них стала батьківщиною, — про це ні на мить не слід забувати.

тож щоб не розминутися з майбутнім, треба добре знати минуле й чітко уявляти собі майбутнє. а для цього має бути воля народу, бажання кращого життя і відданість своїй землі.

слід сказати, що в біблії зібрано чимало зповідей, котрі ніхто не має права порушувати ( не вбивай, не кради, цінуй батька і матір ). це значить, що біблія вчить людей жити у суспільстві, точніше гідно жити. крім того біблія- це в деякому розумінні певна частина історії людей та народів, що дає нам змогу подумати над тим хто ми і звідки.

смелый,выносливый,добрый,щедрый,миролюбивый.

як часто нам доводиться задаватися питанням: «чи щасливий я? » і що потрібно робити для досягнення цього переживання. багато хто також запитують — «щастя, я це відчуйте відразу, або я зрозумію це після деякого часу? »

точно відомо, що щастя не піддається розумінню різноманітним науковим дисциплінам. однак, багато філософів намагалися відповісти на це питання: «що означає бути щасливим? ».

давайте звернемося до висловлювань відомих мислителів про щастя:

«щастя — це коли тебе розуміють, велике щастя — це коли тебе люблять, справжнє щастя — це коли любиш ти.» (конфуцій)

конфуцій призводить нам цілих три рівня щастя! можна трохи розкрити його висловлювання. бути щасливим — означає бути зрозумілим. дійсно, якщо немає людей, які поділяють твою позицію, які з тобою знаходяться на одній хвилі, які просто можуть розуміюче мовчати, то важко знайти заспокоєння в спілкуванні. людина обов’язково повинен знати, що не тільки він один у всьому світі, та й у всій всесвіту в цілому надходить і думає певним чином. нерозуміння — це самотність. самотність ні до чого доброго не .

тому, шукаєте своїх саратніков, таких же як ви. разом, легше вижити в нашій непростій соціальної ситуації. багато що в розумінні вас, залежить і від вас самих. якщо людина не вміє бути зрозуміло, то це веде до того ж самотності. намагайтеся бути зрозумілим для людей, особливо для близьких, адже в кінці кінців, прагнення до того, щоб бути зрозумілим і зрозумілим — це прагнення до турботи про людей. подбайте про людей, і ви відчуєте себе щасливим.