Сочинение на тему: гуманістичне звучання поеми т. шевченка "наймичка".

ця мова-диво.зриднена з нашою сонячною украиною,з оксамитовими берегами ричок,из золотавимбезкрайними ланами.це мова моеи матуси, моих дидусив,моеи краины.безь неи нас нема.тому не потрибно цуратися ии.вона-це все

літературна казка створена одним автором, у більшості випадків відомо рік її створення, вона існує в єдиному варіанті - якщо автор сам не схоче її змінити. у народної казки автор - народ, неможливо визначити дату її створення, зазвичай пишуть, яке століття. так як це усна народна творчість, кожен оповідач може щось змінити в своїй розповіді, одна і та ж казка може відрізнятись в різних місцевостях.

воля душі – це абстрактне явище, це порив бажання  людини до нових, чистих та прекрасних висот, без богемного бруду та отруйно „рожевої” фальші, які вичікують у кожному темному провулку нашого необізнаного та небезпечного життя.

воля душі – це ривок до небес, це пристрасна ейфорія людських почуттів, емоцій, переживань, вражень. вони невпинно, ніби в ритмічному танку: то поєднуються, то розділяються, то притягуються, то знов, відштовхуються.

люди, насправді, дуже часто сміються. причина сміху буває різна: чи твій друг розповів щось смішне, чи ти сам побачив чи почув, чи згадав. звісно, сміятися можна й без причини, але якщо ти у колі друзів, то вони завжди тебе підтримають.  і вже давно відомий факт, що сміх продовжує людське життя. головне, щоб він був щирий, від серця. хоча є й "поганий" сміх - над іншими людьми, над чиїмись проблемами. може й існує якесь задоволення від подібного, але коли ти стаєш жертвою глузувань, це все ж неприємно, правда?

мені подобається, коли люди щиро й з добротою посміхаються - тоді вони на очах стають гарнішими. дуже добре вміти посміхнутися й з своїх помилок, адже оптимістам завжди легше переживати негоду.