коли хочеш бути щасливим, то буть, а не витрачай час на заздрість. всі заздрили павлусеві, але ж ніхто не схотів жити як він. бо в чому ж було його щастя? не мати друзів, все життя залежати від інших чи долі. хто хоче такого щастя? мабуть черги не буде. все щастя, що люди іють чи зроблять дурість випадково.
Ответ дал: Гость
книга - мій вірний друг і порадник книга — це скарбниця знань, яка містить духовні надбання багатьох попередніх поколінь. у моєму житті книга завжди посідала важливе місце. я пам'ятаю враження раннього дитинства, коли я познайомився зі своїми першими книжками — українськими казками — які мені читала мама. згодом, навчившись читати, я відкрив для себе захоплюючий та дивовижний світ, який дарують нам книги. які це прекрасні відчуття — розгорнувши милі сторінки, поринути у світ, який створив письменник своєю майстерністю, слідкувати за життям улюблених персонажів, вболіваючи за них та майже зливаючись з ними. книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. (і. франко)
Ответ дал: Гость
іть твір на тему: " втрато людиною душевної гармонії та способи її повернення (на основі поезії п. тичини, є. плужника, м. рильського)"
Ответ дал: Гость
тема: ліричний герой зізнається в любові до всього, що його оточує. ідея: адьорість, оптимізм, бо природа і лір. герой- єдине ціле. вірш має життестверджуючий пафос і в змалюванні єдності людини і природи перегукується з віршем о.олеся " чари ночі". жанр-інтимно-філософсьа лірика. римування перехресне віршовий розмір- ямб чотиристопний. метафори: даль ясніє, стоїть у глибині, вітер грає. епітети: тремтячі зграї, пречиста надія, синя глибина. порівняння: серце б*ється як в огні. риторичні оклики: мені дозволить дух життя! ходім! інверсія: голубів тремтячі зграї. черкають неба береги. анафора: кленусь; і-і-ї. повтор(рефрен): черкають неба ереги.
Популярные вопросы