Романтичним пафосом жагою до пізнання сповнений твір в. симоненко який твір ?

рима-ж,ч,ж,ч

римування-перехресне

жанр-вірш, громадянська лірика

віршований розмір-хорей

строфіка-катрен

художні тропи:

епітети: будинки старі, ажурові; вічний слід; минула любов; бесмертні, умерлі літа; чудна усмішка; п"яний шлюб;  

метафори:   випив самогону

порівняння:   ти випив самогону з кварти і біля діжки в бруді спиш, - а там десь голуби, мансарди, поети, сонце і париж!

кожній людині   мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.   любіть свій рідний край,свою землю! тому і кажуть в народі: «для мене той край кращий, де виросли крила мої».

план.

1.хатка на хуторі.

2.перша подорож зеленої красуні.

3.гостинність старої знайомої.

4. святкова сосонка.

5.непотрібне дерево.

6. прикмета на дорозі.

7. прощання з івасем.

8. служба в панів.

9. втеча іванка.

10. зустріч   з рідними.

11. розповідь птахів про сосонку. 

"як говорила бабуся",(поки) баба з печі летить, сімдесят сім дум передумає,

  мірила бабуся крюкой, та махнула рукою: бути по-старому, як поставлено!