План твору "Мотря" Богдана Лепкого

мені здається , що найцінніше в людині це чесність й наполегливість. не всі вродилися талановитими, але наполегливість зробить навіть з "сіренької миші" видатну в своїй справі людину. така зможе багатьом іншим. в нашому світі так не вистачає відповідальних та наполегливих людей.

але без чесності жодний не зможе стати людиною. часто ми потрапляємо у складні ситуації, коли здається , що весь світ проти тебе. лише чесно признавшись собі у своїй відповідальності за те, що трапилося, можна подолати безвихідь , й мужньо піднятися знов на боротьбу за   людяність, милосердя та відданість   своїй мрії.

  не злякатися серед юрби, йти крізь життєві труднощі, любити й сподіватися можливо лише з чесністю і наполегливістю. 

1. тема - зображення краси природи, прихід весни.

2. головна думка - автор передае у творі красу природи.

3. худ.засоби: епітети(плач перламутровий, золоті арфи), метафори(йде весна) повтори, пестліви слова, неологізми(ніжнотонні, самодзвонними)

4. ліричний герой мрійливий і обдарований.

5.жанр - пейзажна лірика

6. римування перехресне.

7. вірш.розмір - дактиль з хореем.

присвячений першому коханню до поліни коновал, але так як дівчина не відповіла взаємністю він, переживши нерозділене кохання, пише вірш і дарує сестрі поліни. художній прийом - вітаїзм (життєвий). головна ознака - зображення безперервного потоку життя.

«слово о полку ігоревім» — геніальний витвір києво - руського письменства. цей твір стоїть поруч з такими пам'ятками, як індійський та іранський епос, ійський епос «беовульф», французька «пісня про роланда», німецька «пісня про нібелунгів». створене напередодні татарського лихоліття, воно перейняте тривогою за долю україни-русі, сповнене глибоким патріотичним почуттям.князь ігор — головний герой пам'ятки. він воїн, політичний діяч русі. здійснив свій подвиг в ім'я рідної землі. не маючи можливості взяти участь у поході проти половців у 1184 році, князь ігор, запальний, честолюбний, побоюючись підозри у небажанні виступити проти половців, вирушив у похід самостійно. незважаючи на затемнення сонця, лиху прикмету, князь не повернув додому, промовив воїнам слова, що стали крилатими: «браття і дружино! лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». ігор закликав русичів або «голову свою положити, або напитися шоломом з дону». раптовість нападу на ворога важила дуже багато. і в п'ятницю, 10 травня, русичі розбили половецькі війська, взяли великі багатства: «золото, і наволоки, і дорогі оксамити». але автор наголошує, що не багатство було основною метою походу. князь ігор узяв собі тільки почесні військові клейноди — «черлен стяг, біла коругов, черлена гілка, сріберне ратище».другого дня хоробро билися ігор та всеволод. битва була жорстокою, сили були нерівні. князі святослав ольгович і десятилітній син ігоря олег загинули: «молоді два місяці, олег і святослав, тьмою там заволоклися і в морі потонули». князя ігоря було взято у полон.епізод утечі ігоря з неволі надзвичайно поетичний, емоційний, напружений. йому передували вагання князя: «ігор спить, ігор не спить, ігор мислю поле мірить од великого дону до малого дінця». природа наче відгукується на мольбу ярославни, всієї руської землі й є князю: «дятли стукотом путь до ріки вказують, солов'ї веселими піснями світ просвічають».услід ігорю помчали половецькі хани гзак і кончак. картини втечі порівнюються автором з перебігом подій у казках: князь «на бистрого коня метнувсь і скочив з нього сірим полетів соколом над »даремно переживав ігор. русичі радіють поверненню князя: «землі раді і городи веселі». так автор хоче показати спільність інтересів усіх руських лніщей.«слово о полку ігоревім» пройнято ідеєю патріотизму, закликом до князів об'єднатися перед навалою ворога, перетворити київську русь на могутню монолітну централізовану державу. утвердженню цієї думки підпорядковано й розкриття найкращих рис головного героя, найдорожчого духовного скарбу нашого народу — «слова о полку ігоревім».