Написати твір на тему Буденне та творче в людині за твором Ліни Костенко Кольорові Миші

ріпка и  українська народна казка „ колосок ”

тося була спокійна, допитлива і розумна дівчинка, вона завжди ходила "по п"ятам" юрка, їй , коли він розповідав історії, які вигадував на ходу, вона милосердна, тому що хотіла сім"ї дикої качки.

  я захопилася читанням зовсім нещодавно, у шостому класі, коли на уроці нам задали прочитати оповідання в.кава«пиріжок з калиною». з великим захопленням я прочитала   це оповідання . головний герой  оповідання- митько.він   дуже симпатизує  читачам своєю добротою,культурністю   та щедрістю. митька та федора образили старшокласники ,вони   відійшли до верби  та почали  лаяти «шостаків».хлопці  розуміють істинну цінність розума . митько ненавмисно попав у ніну жук замашною сніжкою. його одразу почала мучати совість, щож буде з оком ніни. підглянув у вікно дівчини ,  вона помітила його. хлопчик   почав вибачатися та розповідати усе , що трапилося. митько нічого не пошкодував для нини ,   віддав усе що було в кишені. а нина усе зрозуміла та дала йому пиріжок з калиною.

  це оповідання вчить нас бути щедрими , добрими та совісними до людей.

мені дуже оповідання в.кава, і тому я раджу всім школярам, а також їхнім батькам прочитати оповідання  «пиріжок з     калиною «   та переконатися в талановитості цього письменника.  

рассказ е. носова "белый гусь" мне понравился, хотя о таких произведениях нельзя говорить однозначно, ведь они не просто нравятся, а волнуют и трогают душу. главный герой рассказа — белый гусь. он был красивый: "тугие перья одно к другому так ладно пригнаны, что казалось, будто гусь высечен из глыбы рафинада". ходил гусь всегда важно и степенно и считал себя самым главным в деревне. его называли адмиралом: "все у него было адмиральское: и выправка, и тон, каким он разговаривал с прочими деревенскими гусями". белому гусю самому пришлось воспитывать гусят, потому что их мать погибла под колесами автомобиля. более внимательного и заботливого отца сложно представить. он никого не подпускал близко к своим гусятам. оберегая своих детей, белый гусь прогонял других птиц, шипел на людей, погнался даже за бычком и выгнал его с луга. однажды, когда гуси были на лугу, неожиданно полил холодный ливень. все гуси легли на траву, а под ними спрятались маленькие гусята. косой холодный ливень перешел в град, и гуси не выдержали и побежали прятаться в кусты лозняка. оставленные взъерошенные гусята жалобно кричали вслед своим родителям и падали в траву под ударами града. один белый гусь сидел не шелохнувшись, иногда вздрагивая от безжалостных ледяных ударов. дождь закончился, но на середине луга неподвижно лежала белая птица, по ее клюву текла струйка крови, а из-под сильных крыльев выбирались дети. белый гусь погиб, но спас своих гусят, оставшись до конца храбрым и стойким. мне жаль, что белый гусь погиб. я восхищаюсь его самоотверженным подвигом.