Який художній засіб використаний в уривку з вірша Олени Теліги? "І душа моя горить сьогодні…"

поезія "молюсь і вірю. вітер грає.." максима рильськогоза жанром: вірш-рефлексія*відтвореноєдність ліричного героя з природою, пройняті життєрадісністю, вишуканістю почуттів.композиція: монологоповідь веде ліричне "я", яке звертається до "ти" і до "іншого".внаслідок якого виникає діалогізм. художнє обрамлення його є відтворити сонцелюбну вдачу героя, його захоплення голубами "ясної" вроди. голуб символізує: любов і вірність; плодючість і життя; виступає алегорією життя людини.

1.прохання матері  гарної долі близнюкам 

2.подарунок долі кожному хлопчику

3.життя людей у казковому царстві

4.захоплення казкового царства царем іншої держави

5.смерть веселого брата

6.доля допитливого брата

7.чудодійні(чарівні  ) предмети

8.визволення дпитливим братом з неволі рідний край 

мрія

у творчу діяльність включена фантазія, проте далеко не завжди процес уяви негайно реалізується в практичних діях людини. нерідко цей процес набуває форми особливої внутрішньої діяльності, що полягає у створенні образу того, що людина бажав би здійснити. такі образи бажаного майбутнього називають мрією. мрія - необхідна умова втілення в життя творчих сил людини, спрямованих на перетворення дійсності.мрія виступає як спонукальної причини або мотиву діяльності, остаточне завершення якої з тих чи інших причин виявилося ві. саме тому будь-який предмет, зроблений руками людини, у своїй історичній сутності - це здійснена людська мрія.велика, але не завжди помітна роль уяви в практичної виробничої діяльності людей. у будь-якому, навіть самому звичайному предметі можна побачити втілену мрію багатьох поколінь людей. чим довше історія речі, чим більше вона змінювалася, тим більше число людських мрій в ній відбито. здійснена мрія викликає нову потребу, а нова потреба породжує нову мрію. спочатку кожне нове досягнення виробничої діяльності, нова річ здається досконалої, але в міру її освоєння виявляються недоліки, і люди починають мріяти про кращих речах, стимулюючи тим самим процес їх предметного втілення

одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.