Іван любив проказувати: «Це вам не фіґлі» «Будь що буде!» «Оце так-так» «Боже

наші батьки – це мама і тато, а батьки наших батьків – дідусь і бабуся. тільки вони нічого не іють для своєї дитини, це вони в хвилину небезпеки ніколи не про себе, все віддадуть для того, щоб захистити свою дитину, не зупиняться ні перед  якими труднощами, щоб їм жилось краще. вони тяжко , якщо їх дітей спіткало лихо, і розцвітають, стають  молодшими, коли бачать, що їх діти виросли порядними людьми. все, що є в нас найкращого, все від  них – рідненьких

(к)оротке слово та (д)овне слово

  к - привіт

д - здраствуй, коротке слово

к - ти як ся маєш?

д - я дуже добре себе почуваю, а ти як себе почуваєш?  

к - теж так як ти.

д - куди ти прямуєш?

к - я йду на річку, а ти куди йдеш?

д - я в бібліотеку.

к - ну гаразд бувай.

д - допобачення.

густа моряка чорним запиналом єднала з небом спалену сонцем полонину.

художнiй засоб - эпiтет