Кокотюха”Клуб боягузів”.
-короткий аналіз тексту

зображення "сірої", однакової людини, яка живе в радянському союзу і прагне до волі.

кожній людині   мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.   любіть свій рідний край,свою землю! тому і кажуть в народі: «для мене той край кращий, де виросли крила мої».

українська історична пісня «зажурилась україна» змальовує той час, коли на нашу землю нападали татарські, турецькі завойовники вони палили міста і села, грабували, а молодих чоловіків, парубків, дівчат та дітей забирали в полон, щоб зробити рабами. із таким становищем не можна було миритися. пісня закликає всіх — од козака до бурлака — дати дружну відсіч нападникам, провчити їх. незважаючи на те, що йдеться про сумні й серйозні речі, твір пройнятий притаманним українцям гумором. 

людське життя для історії — це тільки мить. а для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання. про них наяд чи напишуть майбутні історики. можливо, узагальнять словами «війна», «робітничий рух». для ліричного ж героя поезії — це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. мабуть, тільки письменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої» людської душі.