Образ Мотрі Кочубей як вияв дилеми між коханням і владою

одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.

  козаки-запорожці - волелюбний народ, пам*ять про яких навіки залишиться в літописах, фольклорі та народних піснях. вони завжди відстоювали власні інтереси, доречі, інтереси держано-політиного характеру. це були представники різних верств населення, котрі представляли собою бунтарів за самобутність української держави, за надбання рідної мови та беззахисний народ.

  немає сумнівів, що тогочасні запорожці сьогоднішньому стану нашої державу. адже стан політики та економіки досить сумніний. ми не впевнені в подальшому майбутньому. козаки могли б направити нас на правильний шлях, виходячи з своєї мудрості, патріотизму та життєвого досвіду. 

адже наша величава україна заслуговує розквіту й найвищих досягнень!  

зимняя вы произнесли эти слова, и что предстало перед мысленным взором? может быть, тишина и спокойствие, лёгкий, уютный снег, полная луна и россыпь звёзд по иссиня-чёрному небу? а может быть, метель за окном, вихрь снежных хлопьев, сумасшедшая пляска духов природы и единственная тихая пристань – дом, свеча на

текст "чому пес живе коло людини" показує, що є дружбою. люди ніколи не сможуть   бути такими прилеглими до іншої людини через свої почуття, як заздрість т.ін. а собака може і тому її часто називають людянною, хоч як ми і сказали, люди не можуть бути такими відданими, як собака. тому тема тексту : показати, що є справжньою дружбою.