жили були кіт та собака. і жили вони погано, постійно сварилися. одного разу трапилася з ними така пригода.кіт з"їв у господині сметану. а господиня зібралась його наказати. стало жалко собаці котика, та і вірішил він зробить щось ще поганіше, щоб господиня забулася про те, що зробив котик. і він придумав ось таке. він стягнув со стола великій шмиаток м"яса, та и побіг з ним по селу. господиня побачівши таке-побігла за собакой, а котик тим часом піджидав собаку в околиці села. собака добіжав и пригостив котика смачним м"ясом. так вони стали жити в мирі .
Ответ дал: Гость
щоб ми не робили,де б ми не були-своїми вчинками ми карбуємо свій авторитет перед друзями та знайомими.людська праця з давніх-давен була візитною картою кожного із нас. праця зробила з мавпи людину,і не даремно,адже за вдяки своїй праці ми маємо можливість доцільно існувати в цьому світі.і не треба розпочинату ту роботу,яка тобі не під силу,адже навідь маленька праця оцінюється гідно оточуючими нас людьми,ніж безділля та не робство.і не треба соромитись проявляти свої здібності в будь-якій справі.
Популярные вопросы