Написати есе на тему: « В. Свідзінський – поет трагічної долі»

я живу на гарній вулиці-замковій.вона має таку назву тому, що тут колись був замок.він знаходився на пагорбі біля болота.

на цій вулиці є багато прекрасних будинків.також є невеличкий ставок.влітку ,коли дуже спекотно,там купаються люди.на цій водоймі ловлять рибу.

замкова вулиця найкрасивіша у містечку!  

ти зрозуміла так: " кохання це головна складова кожної людини,без кохання люди жити не можуть.але життя не до всіх повертається тільки світлим боком,комусь залишається кохати коли у тебе закохана людина не слід рубити з плеча і грубо та із злістю відштовхувати людину.от мишко(чи як там його.) відмовив марфі дуже тонко та не образливо(послав їй три зозулі з поклоном,що означає відмову ніби він її просив відпустити його,бо він кохав свою дружину і зраджувати їй не хоті я зрозуміла,що кохання було і буде завжди.хоч іноді невзвємне,але ніколи не треба принижувати людину яка тебе кохає,бо одного разу можу покохати і я не хочу щоб мене відштовхніла людина заради якої бьється моє "как-то так

добрий день ява и павлуша.ви менi дуже подобаетесь своїми .     в мене до вас э одне прохання мою сестру(брата) зовут его напишеш) ображають хулiгани якi старшi за нас i ми нiчого не можемо з цим зробити.це таэмниця тому що якщо вы розкажете то знас будуть знушатися.     та коли бiля вашого двора появиться бiла стрiчка то бiжiть по нашим вказiвкам по нашому малюнку який буде в цьому конвертi.     ми дуже на вашу .

епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо. метафори: «моє серце в верховині і душа моя, моя дума в верховині соколом буя, моя мрія в гори лине наздогін вітрам». персоніфікації: «прощавайте, сині гори, білії сніги, прощавайте, темні звори й світлії луги! прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї! », «будь здорова, верховино, любий рідний край». нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги». інверсія: «іду я на чужину»