Хлібний виріб, який украв Міха Голий:
А) в’язка бубликів
Б) буханка чорного хліба
В) рогалик
Г) булка
8. Адресу, де можна було влаштуватися на роботу, здорованеві дав …. .
А) власник атракціону
Б) Міха Голий
В) Велета
Г) Брякус
Г) розважав на вулицях публіку
10. Дерево, з яким автор порівнює силу парубійка:
А) дуб
Б) тополя
В) клен
Г) граб
11. Місце, де верховинець познайомився із доктором:
А) у потязі
Б) міський парк
В) одна із вулиць столиці
Г) в театрі
12. Приз, який Іван виграв на атракціоні:
А) обід у кав’ярні
Б) двісті карбованців
В) повний капелюх грошей
Г) майбутня робота
13. Мамина страва, яку Сила часто згадував:
А) вареники
Б) борщ
В) запіканка
Г) галушки
14. Хобі Брякуса:
А) лікувати людей
Б) відкривати нові таланти
В) відвідувати атракціони міста
Г) піднімати штангу
15. Фікса – це … .
А) силач
Б) капітан
В) суперагент
Г) доктор
16. Спортивний снаряд Івана Сили:
А) молот
Б) ядро
В) гирі
Г) штанга
17. Тренер Івана Сили:
А) Фандіго
Б) Брякус
В) Пандорський
Г) Міха Голий
18. Тварина, з якою доктор Брякус порівнював свого вихованця:
А) ведмідь
Б) тигр
В) лось
Г) рись
20. Алкогольний напій, який доктор запропонував Силі після тренування:
А) віскі
Б) шампанське
В) вино
Г) пиво
22. Слова, які промовив здоровань перед виступом:
А) «Пощли мені здоров’я, Господи!»
Б) «Надіюсь на перемогу»
В) «Боже Г) «Я встановлю новий рекорд республіки!»
23. Після Іванового поєдинку Міха Голий … .
А) несамовито сміявся
Б) найголосніше кричав
В) стрибав до стелі
Г) розмазував сльози
24. Травма, з якою агент Фікса потрапив до лікарні:
А) забій коліна
Б) струс головного мозку
В) перелом руки
Г) струс головного мозку та численні переломи

1. високий кремезний чоловік з стрункою статурою та строгим поглядом.

2. він уже не міг працювати в полі та полювати на звірів, але все одно залишався дуже сильним: пасіка,сад,луки - се була його робота.

3. найбільше поважали захара беркута за його ліки.

4. "життя доти має вартісь, доки чоловік може іншим" - ці слова, були золотою ниткою в його житті.

5. він був найстарший в усій тухольскій громаді.

6. захар беркут був багатий цінним життєвим досвілом.

більше не можу нічого

“думка” (“тече вода в синє море”) — один із перших віршів шевченка, що дійшли до нас. написаний 1838 у петербурзі. автограф невідомий. вперше надрукований в альманасі “ластівка” (спб., 1841. — с. 312–313) як продовження поезії “на вічну пам’ять котляревському”. назву — жанрове визначення “д.” — шевченко дав творові в “кобзарі” 1860. як і в трьох інших “думках” 1838 — “вітре буйний, вітре буйний”, “тяжко-важко в світі жити”, “нащо мені чорні брови”, — у вірші “тече вода в синє море” яскраво виявились поетичні принципи раннього періоду творчості шевченка, передусім риси романтичного художнього мислення з його підкресленою орієнтацією на фольклор. специфіка перших “думок” шевченка — в граничній перейнятості народнопоетичними мотивами, образами, фольклорними засобами, в особливостях авторського самовираження. всі чотири “думки” належать до так званої “рольової” лірики, тобто віршів, основним носієм авторської свідомості в яких є ліричний персонаж, у названих творах — об’єктивована паралель до образу ліричного героя, центральної суб’єктної форми шевченкової поезії, що вперше в ній постане трохи пізніше — в елегії “на вічну пам’ять котляревському”. життєва ситуація автора, змалку круглого сироти, недавнього кріпака, долею закинутого на чужину, що зазнав багато поневірянь, характерні для романтичного мислення й такі природні для шевченкового становища настрої туги, самотності, постійне переживання відчуженості у світі переломлюються в “думках” через типово фольклорні, дуже узагальнені образи й ситуації, які завдяки присутнім у художній свідомості людини фольклорним стереотипам не потребували докладного вмотивування.тема “д.” (“тече вода в синє море”) — пошуки долі молодим козаком, мотиви й образи, через які ця тема вирішується, мають численні паралелі в народних піснях (серед них популярні пісні “ой не шуми, луже, зелений байраче”, “ой не шуми, луже, дубровою дуже”, “ой зелений дубе, чого нахилився” та і у сфері фольклорного способу образотворення перебувають і обидва суб’єкти мовлення — розповідач та персонаж-козак. елементів психологізації образу героя в цьому вірші, на відміну від інших “думок” 1838, не спостерігається, романтичний конфлікт гранично узагальнений і має зовнішній характер — причини відчуженості героя від людей шевченком не конкретизуються. водночас орієнтованість на народну поезію не обертається в “д.” (як і завжди у шевченка) її копіюванням. вірш сприймається як твір літературний, передовсім, завдяки властивим уже першим поезіям шевченка особливій структурній врівноваженості, чіткості, завершеності, — риси, не такі характерні дл творів фольклору з їхньою варіативністю, а також завдяки літературним ознакам віршової організації.