Твір мініатюра Війна – трагедія людської долі» (за новелою Л. Пономаренко «Гер переможений»).

1.митько йде до федора

2.шестикласники

3.снігова сварка

4.дівчачі сніжки

5.гарна, замашна сніжка

6.підбите око ніни

7.роздум про дівчину , в яку попав сніжок

8.подорож до ніниго дому

9.вікно ніни жук

10.думки про понурий луг

11.вибачення митька

12.подарунок ніни

коли мій син приносить зі школи незадовільну оцінку, дружина трагедійно запитує в нього, що він там знову накоїв.

син видушує із себе, що вони з хлопцями каталися один на одному й наскочили на вчительку, а та злякалася й побігла.

мені цікаво, як швидко побігла вчителька, але я гашу свою цікавість і суворо кажу, що так робити не можна.

бабуся говорить онукові, що його батько ніколи так не робив, приносив додому тільки відмінні оцінки. я відчуваю, як блакитна дитина, викликана бабусею і мамою з небес, пурхає над моєю головою. а між іншим, коли б той блакитний янгол потрапив у наш 5-б, то не вирвався б звідти живцем. а якщо й вирвався б, то з обдертими крилами. і найбільше блакитного пір'я було б у моїх жменях.

війна! це дуже страшно!

коли мені співають про війну,

то я кажу, що це негарно!

адже я не хочу плакать

чому ми не вмиемо литати?