одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.
Ответ дал: Гость
це стосується самої сосонки що треба бути вдячним за те , якою ти є
Ответ дал: Гость
1голосистий хлопчик2пісні про рідну землю3хлопця вкрали4тужні пісні5 цвіркун
Ответ дал: Гость
как тебя зовут? у нас было такое же , и этот рассказ мы недавно читали
Популярные вопросы