Враження від твору "Назар Стодоля" Т. Шевченко

Мушу сказати, що п'єса дійсно гідна не лише до прочитання, але й до того, щоб подивитись її на сцені. Дечимсь схожа на "Наталку Полтавку" І.Котляревського, але Шевченко додав перцю до сюжету, загострив конфлікт. Завдяки цьому драма читається на одному подиху. Мені було важко від неї відірватися, бо одне переходило в інше, не було нічого затянутого, співчуваєш головним героям, які проявляють своє кохання та непокору несправедливому батькові. Тут немає пісень, як у Котляревсьокого, але й без цього зрозуміло, хто лицемір, хто справжній козак та мудра людина. Є тут і символічне оповідання кобзаря про жінку, що пожирає своє дитя. Перекликається із Хомою Кичатим, який хоче стратити власне дитя, видавши заміж за нелюба.

людина - найвище створіння. вона керується не лише рефлексами і розумом, а в першу чергу серцем і душою.  , що серце справжньої людини  повинно бути чесним, милосердним  і регулярно наповнюватися добротою без осолбливих внутрішніх заморочок. людина стає людиною тоді, коли усвідомлює значення свого життя як такого. серце б'ється в унісон її живої душі, яке живе доки, поки буде жити справжня людина ззовні на діях своїх. тільки тоді поняття людського серця   розгортається на істинному життєвому тлі.

дякую вам за можливість вираження власної думки.

з повагою, petrus

перша частина книга присвячена подорожі до ліліпутії – маленьких чоловічків, які досягли великих успіхів у і, будівництві та механіці. вони  такими смішними, намагаючись здаватися великими міністрами, мудрими та розумними людьми. ліліпутія – це манесенька країна, але в ній такі самі проблеми, як і в ії. на чолі держави стоїть імператор. але його претензії такими смішними гулліверу, як він тримає «шестидюймового чоловічка» на долоні.  імператор стурбований двома лихами в його країні. перше лихо – це те, що у ліліпутії існують дві ворожі партії  тремексенів і слемексенів. причина їх ворожнечі – висота підборів. вони нагадують ворожі партії вігі і торі в ії. друге лихо це запекла війна з блефуском. причина цієї війни гуллверу здається смішною та незначною: жителі ліліпутії і блефуску ніяк не вирішать з якої сторони розбивати яйце: з гострої чи тупої. на мою думку це не така вже й значна причина, щоб влаштовувати війну. такою була війна ії з. імператор ліліпутії захотів за сили гуллівера завоювати всю імперію.