Після вивчення повісті «Тореадори з Васюківки» я зробив(ла) такі висновки…

якби я був чарівником,не було б смутку і печалі,не було б зла і ворогів,не було б катастроф і жахів.

ніхто б не плакав, не ридав,ні зла б на когось не тримав,а сльози б щастя наверталисьвід злагоди і чистоти

не було б більше тих хвороб,що не нам жить спокійно,щоб був щасливий мій народ.в майбутнє щоб ішов надійно!

якби я був чарівником…! усе б на світі тільки розквітало,цвіло буяло і росло,і щоб усе плоди давало.

учителі, щоб нас любили,і за невивчені уроки не сварили,а мило нам так посміхались,щоб ми зі школи « не змивались».

батьки, щоб все нам дозволялиі зранку дуже нас не піднімали,бабусі, дідусі, щоб довго жилиі ще правнуків оженили,

щоб україна рідна процвітала,ніколи б і ні з ким не воювала,щоб вся у світі зброя вмитьперетворилась в іграшковий світ,

щоб люди голоду не зналиі вже ніколи не вмирали,і спокій в світі панував,добро і мир всім дарував.

якби я був чаріто всі надії, мрії ,сподіванняя виконав би вмить.

якби я був чарівником…

1.вихваляння лиса

2. лис микита на торговиці

3. фарбований лис

4. микита і звірі

5. життя звірів

6.фальшивий лис

Аналіз пісні «їхав козак за дунай» пісня «їхав козак за дунай» написана у 18 сторіччі, в епоху бароко. автор пісні, семен климовський (світське ім’я — іван) був відомий як «харківський козак-піснетворець». пісня «їхав козак за дунай», яку тепер вважають зразком давньої любовної лірики, прославила семена климовського на весь світ. жанр: інтимна лірика, літературна пісня.  ідея твору: возвеличення почуття любові, що випробовується життєвими обставинами і розлкуою.  тема: зображення зворушливоі сцени розлучення козака з   коханою дівчиною, бо їде на війну за дунай.     основна думка: тебе ж, мила, не забуду, / поки жив на світі буду. композиція: пісня побудовані у формі діалогу між козаком та дівчиною.  художні засоби: зменшувально-пестливі форми слів: «вороненький», «миленький»,   «ручок», «коник».   повтори:   «мила… миленький», «постій, постій…».  звертання: «ти, конику вороненький…», «дівчино, прощай», «ти будь здоров, мій миленький», «постій, постій, козаче…», «тебе ж, мила, не забуду».  епітети: «ясні очі», «коник вороненький», «білі ручки» .  метафори: «ясних очей не стирай», «ручок не ламай».