зимуве теплу, як мачушине добро.зимою деньок, як комарів носок.місяць лютий спитає, чи взутий.уночі тріщить, а вдень плющить.зима без снігу — літо без хліба.хто літом спеки боїться, той зимою не має чим гріться.хто про землю дбає, вона тому повертає.добре грунт угноєш — урожай потроїш. козак з біди не заплаче.береженого бог береже, а козака шабля стереже.хто любить піч, тому ворог січ.сміливість кріпості бере.не такий страшний чорт, як його малюють. як нема сили, то й світ не милий.найбільше багатство — здоров'я.здоров'я маємо — не дбаємо, а стративши — плачем.скрипуче колесо довго їздить.в здоровому тілі — здоровий дух.без здоров'я нема щастя.гарна дівчина, як у лузі калина.вуси — честь, а борода й у цапа єсть. нема того краму, щоб купити маму.рідна мати високо замахує, а б'є.які мама й татко, таке й дитятко.яке коріння — таке й насіння.яке зіллячко, таке й сім'ячко.який сава — така й слава.багато няньок — дитина без носа.шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько. місяць лютий — месяц февраль; взутий — обутый; дбає — беспокоится; грунт угноєш — землю удобришь; у цапа — у козла; крам — товар; татко — отец; батьки — родители; заздрий — зависливый; небіж — племянник.
Ответ дал: Гость
так звана- "наркобайка" летіла собі бджола - задивилася на квітку- упала в бур"янину-здохла-її з"їли мурашки. мораль якщо квітка красива це ще незначить що вона тебе до добра
Ответ дал: Гость
щоб юрба стала народом - треба діяти завзято , гуртом , один одному .
Ответ дал: Гость
коли я була ще зовсім маленька, мій тато взяв мене з собою на риболовлю. я, не довго думаючи, погодилася, адже для мене в цьому віці це було захоплюючою пригодою. коли ми приїхали до берега озера манич, тато став розкладати снасті, а я тим часом стала досліджувати мальовничий берег манич. папа захоплено розкладав вудки, милувався своїми блешнями і особливо не стежив за мною. у воді плавали мальки, які дуже моєму оку.я хотіла зловити одного і посадити в банку, щоб удома випустити в акваріум. підійшовши до самого краю берега, раптом під моїми ногами різко почала обвалюватися земля, і я з несамовитими криками сіла в воду. я не вміла плавати! захлинаючись, я кричала татові: "папа! папа! ! ". папа, почувши мій крик, пірнув за мною. мене все далі і далі від нього несло течією, я захлиналася і з кожною секундою втрачала надію на порятунок. мій батько був хорошим плавцем, і через деякий час наздогнав мене. тим врмени я була вже без свідомості (зі слів мого тата). він дотягнув мене до берега і почав відкачувати. коли я прокинулася, тато грізно сказав, що більше ніколи не візьме мене з собою на риболовлю.
Популярные вопросы