1. Прокоментуйте, що мала на увазі письменниця, зазнаючи, що «полонені німці зводили
цей квартал з любов’ю і розпачем».?

кожній людині   мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.   любіть свій рідний край,свою землю!

1. ця людина дуже говiра, не вмiе тримати iнформацiю.

2. людна, яка нiчого не говорить.

3. якщо ця людима щость робить, вона робить це з усердям i клопотом.

4. це означае, що людина почервонiла, йому за щось стало соромно. 

страшене оповідання хвильового описує, як розірвав свою душу чекіст. він весь останній час гаряче бажав стати людиної з холодним чітким разумом, але став назавжди лише мертвим. він так радів, що зустрів на своєму шляху доктора, що той   наприкінці цієї жахливої історії дав йому можливість скласти останній іспити на вірність. головному герою треба було обрати між "я-чекіст" і   "я-людина". борячись за свої переконання, зміг розтріляти свою матір, яку не тільки любив, але й потребував більш за все. вони були так близькі. ще донедавно він клав її голову собі на груди, а вже сьогодні він віддав їй останній знак своєї любові- вбив сам, обіймаючи в останніх синових обіймах. як не страшно це казати, але в цьому проявилася його любов, його біль і відчай. можливо, недарма автор часто згадує образ марії діви, бо як вона віддала сина на смерть заради віри, так і син віддав мати заради своїх переконань у справедливість і перемогу тих, хто стали для нього богами.

  якщо він і залишиться живим, то , що життя для нього все одне скінчилося там на мертвому полі, серед мертвих монашок, поряд з покладеним ніжно тілом відданої на смерть матері.  

1.політ героя над україною

  2.політ над сибіром

3.над петербургом