Добро і зло у творі «неймовірні пригоди Івана сили»

благородный разбойник жил со своим отрядом в шервудском лесу, охотился на дичь, пировал, грабил богатых, отдавал завоеванное бедным, приносил неприятности лесникам, шерифу. а существовал ли робин гуд на самом деле? ученые провели ряд исследований и считают, что описанные события на самом деле происходили во время правления королей ричарда львиное сердце, генриха iii. v легендарного робин гуда есть несколько прототипов, которые жили в разное время и в разных местах. по одной версии - саксонский дворянин, лишенный наследству и земель, принимал участие в бунте против короля. другие , что он был сыном мельника или свободным крестьянином.существует предположение, что благородный разбойник - бывший крепостной. в судебных архивах упоминается житель города робин гуд, который отказывается воевать с шотландцами, а после наказания - конфискации дома - подался в лес и занимался браконьерством. есть упоминания о робин гуде и в архивах других городов. имя робин гуд было распространенным и популярным в . неизвестно точное место его рождения, хотя традиционно родиной любимца народных считается поселок локсли. в кирклейском монастыре есть могила, где похоронен “тот, кто называл себя робин гудом”. имя робин гуд означает колпак, капюшон или лес. лесная армия благородного разбойника состояла из нескольких десятков вольных стрелков, которые искусно владели луком. жили они в шервудском лесу, носили зеленую одежду. известно около 40 о робин гуде. они объединены в два больших цикла “малая песня о жизни робин гуда” и “жизнь робин гуда”.

1)бомжувати,2) шикувати.

якщо думати про сучасність покоління, завжди хочеться згадувати молодих людей. дехто каже, що молоді люди, можуть змінити історію. молодь - то є основа будь якої нації. нажаль, зараз люди не мають певних моральних принципів, і це може вплинути на розвиток нації в подальшому.

в давнину, люди багато працювали. їх контролювала церква. але через моду і іншого такого, люди мало стали вірити в бога. але на мою думку, найбільшим ворогом сучасного покоління - це погана компанія і коли втрачається авторитет у старших.

але є й люди з моральним принципом, які поважають інших, не йдуть за стадом за людьми. я думаю, що вони будуть прагнути змінити майбутнє україни на ще краще.

грошей, напевне, прагнуть усі люди на землі. але для когось гроші — це просто засіб існування, своєрідна ланка в ланцюжку «праця — гроші — матеріальні тя духовні блага». а є люди, для яких гроші — сенс життя, його мета. такі люди живуть заради грошей, заради якось сліпого накопичення. причому свої гроші вони майже не витрачають. єдиний достойний вклад грошей, на їхню думку, — це той, що знову таки дасть якийсь прибуток, принесе нові гроші.

про згубний вплив грошей за всю історію людства сказано і написано дуже багато. і хоча, мабуть, ніщо ніколи не зможе запобігти новим проявам цієї «хвороби», мудрі світу цього невтомно нагадують нам про ту шкоду, що можуть завдати людині гроші. своєрідним попередженням людям-грошолюбам є п'єса івана кар-пенка-карого «стотисяч».

у комедії «сто тисяч» автор на прикладі невеликого періоду життя головного героя п'єси герасима калитки показав, наскільки згубним буває вплив грошей на людину, до чого може призвести жага багатства, жадоба др наживи. герасим калитка прагне збагачення: він скуповує землі збанкрутілих поміщиків і бідних селян, накручує відсотки на борг своєму кумові, на всьому економить у повсякденному житті. він заздрить багатієві пузирю, у якого величезне господарство і повно грошей. аж ось доля звела його з невідомим, який запропонував йому купити фальшиві гроші, які аж ніяк не відрізниш від справжніх.

мабуть, у таких шахраїв, яким був невідомий, дуже розвинена інтуїція. вони відчувають людей, які живуть заради накопичення і вже підпали під страшний вплив грошей. звісно, герасим з його жадобою до збагачення не міг відмовитися від такої «операції». він настільки захоплений жадобою до наживи, що не помітив найпростішого обману і став жертвою хитрішого від себе шахрая. зрозумівши, що його обманули, калитка не намагається навіть поміркувати над тим, чому так сталося, що до цього призвело, він одразу кинувся вішатися, бо, на його думку, «краще смерть, ніж така потеря».

отже, іван карпенко-карий в образі герасима калитки розкрив проблему згубного впливу грошей на людину, показав, які зміни відбуваються в свідомості й характері людини через надмірну пристрасть до грошей. його п'єса — це своєрідне попередження іншим калиткам про можливі наслідки непомірної жадності.