мело, крутило по землі, що було сили. свіча горіла на столі, свіча горіла. немов безжурний рій комах, так сніг лапатий летів знадвору попід дах, просився в хату. завія креслила на склі круги та стріли. свіча горіла на столі, свіча горіла. наверх у зблисках вогняних злітали тіні. сплетіння рук, сплетіння ніг, шляхів сплетіння. додолу впали — чути тріск — два черевички. слізьми на сукню капав віск — плакала свічка. і все губилося в імлі холодній, білій. свіча горіла на столі, свіча горіла. війнуло з покутя — й вогонь, здійнявши крила, жар від розпечених долонь живив щосили. хурделі люті були й злі, яке їм діло, що десь на нашому столі свіча горіла.
Ответ дал: Гость
ніч на дворі зимова ніч на дворі. холодненька довгенька ніченька взимку.діткам тепле літо прсинається.а на дворі тихенько і сумненька темненько.все зачарувала зимонька ніченька.
Ответ дал: Гость
были друзья у лёньки в повести
Ответ дал: Гость
если честно, не хорошо. не сказал бы что мартин буруля нормальный пацан, он всего-то жалкий чиновник, который думает только о
Популярные вопросы