мело, крутило по землі, що було сили. свіча горіла на столі, свіча горіла. немов безжурний рій комах, так сніг лапатий летів знадвору попід дах, просився в хату. завія креслила на склі круги та стріли. свіча горіла на столі, свіча горіла. наверх у зблисках вогняних злітали тіні. сплетіння рук, сплетіння ніг, шляхів сплетіння. додолу впали — чути тріск — два черевички. слізьми на сукню капав віск — плакала свічка. і все губилося в імлі холодній, білій. свіча горіла на столі, свіча горіла. війнуло з покутя — й вогонь, здійнявши крила, жар від розпечених долонь живив щосили. хурделі люті були й злі, яке їм діло, що десь на нашому столі свіча горіла.
Ответ дал: Гость
зважаючи на творчість в. сосюри, я все ж маю думку, що справді істинність щирих почуттів людини - невідємне багацтво її інтимного світу. томущо, саме оте свіже й не порочне відчуття любові - благо тієї людини, яка має його завжди по життю. такими відчуттями просякнута його творчість. вони зрушують усі перешкоди, руйнують неприязнь і наповнюють людську душу добром.
Ответ дал: Гость
найтяжче журавлям покидати свою домивку та летити у тепли крайи
Ответ дал: Гость
1. на одній з перших сторінок книги розміщується звернення до читача.
2.на звороті цієї сторінки знаходяться умовні позначення -книги.
Популярные вопросы