Коротке есе на тему "творець інтелектуального театру 20 століття"

                                                  лебідь, щука і рак

                                            у товаристві лад – усяк тому радіє.                                          дурне безладдя лихо діє,                                          і діло, як на гріх,                                          не діло – тільки сміх.

                                          колись-то лебідь, рак та щука                                            приставить хуру узялись.                                        от троє разом запряглись,                                        смикнули – катма ходу…

                                              щó за морока? щó робить?                                         а й не велика, бачся, штука, -                                      так лебідь рветься підлетіть,                                      рак упирається, а щука тягне в воду.

                                      хто винен з них, хто ні – судіть не нам,                                                      та тільки хура й досі там.

роксоляна має добре серце, вона чесна, добра, справедлива.була безоглядна, як її час, благородна, скромна і велика, мимо своїх гріхів ,котрі тяжко спокутувала сама і її потомство.

в спекотний день, в гаю тiнистiмвовцюра зморений лежавприкривши пузо своє листям  про щось собi вiн мiркував-«чiтал я, каже, у газетi  (газети ж бо у нас не вруть)шо будто где-то там на свєтєвегетарьянцями живуть».мiркує далi : «бач, як добрез усими в мирi й дружбi жить,щоб i любов була як море,щоб брагу навiть з зайцем пить»так  мiркував вовцюра добрий,вегетарьянцем стать хотiва а потiм зайця в лiсi з'їв.мораль цієї байки є такоюхоч так крути її, хоч сяквсі добрі помисли  з тобою  поки немає голоду ознак.

народився у чугуєві в україні, походить з родини військового поселенця. одним із його предків був український козак ріпа. хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. в 20 років подався до столиці російської імперії - санкт-петербургу.

з 1883  року в петербурзькій малювальній школі, у 1864-1871    роках  — у петербурзькій академії мистецтв (учень і. кримського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до італії  і франції

за конкурсне полотно «христос воскрешає дочку іаіра» рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном в якості академічного пенсіонера за державний рахунок.

рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873-1876  рр., хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в паризькому салоні, незважаючи на заборону петербурзької академії. сам малював відносно мало. для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «садко у підводному царстві» (1876). за пізнішими оцінками найбільш цікавими були етюди монмартру та веля.