Скласти власну версію продовження історії "русалонька із 7 б"

на долю головного героя випало велике випробування: він сліпий від народження, і повинен поступово прийти до розуміння своєї цінності і необхідності в цьому світі. спочатку йому складно спілкуватися з однолітками, але поява в його житті евеліни приносить йому чимало приємних хвилин: він знаходить подругу, близьку людину. по суті, петро хоче знайти своє місце в житті, але спочатку йому потрібно прийняти факт власної сліпоти. довго він не може змиритися з тим, що не такий як всі, що не бачить світ. він повинен прийти до розуміння того, що володіє великим талантом, і захотіти його розвинути до високого рівня. багато в чому досягнення цієї мети сприяє вплив дядька максима, який вигадує для племінників нові випробування. ми бачимо, як з недовірливого і невпевненого юнака петро поступово стає сильною людиною, люблячим життя. коли він перестає жаліти себе і починає дихати на повні груди, результати не змушує на себе чекати: і ось петро вже сліпий музикант. короткий зміст історії розповідає про те, як у нього утворюється сім’я, особисте щастя.

весілля  — одне з таких свят. про нього, мабуть, мріють усі дівчата і, переконана, більшість хлопців. бо воно є початком справді дорослого, самостійного, відповідального життя, у когось — легкого й радісного, у когось — складного й драматичного. але це потім, а поки що — свято, подібного до якого, мабуть, немає. найголовніша  особливість весілля  — це його багатогранний характер, що робить свято справжньою народною драмою. а  драма, як відомо, включає в себе різні мистецтва: танець, спів, музику, ігрові дії. «сценарій» весільної обрядовості складається з кількох актів: сватання, оглядин, заручин, запросин, розплітання коси тощо. і в кожному акті — скарби усної народної  творчості. під час дошлюбного спілкування молоді люди зустрічалися на вечорницях, досвітках, посиденьках. а тут без розваг — пісень, танців, хороводів — не обходилося. під час сватання старости обов’язково розповідали про «куницю-красну дівицю» і «князя-молодця», причому дотримувалися певних умов гри: тричі стукали у двері, батьки дівчини робили вигляд, що все для них є справжньою загадковою несподіванкою, дочка теж виконувала свою роль. у кожному епізоді весільного обряду були свої «родзинки». напередодні весілля влаштовували  дівич-вечір  — символ прощання нареченої з вільним життям. дівчата готували вінки для молодих, хтось із подруг або брат розплітав косу нареченій, і, звичайно ж, дії піснями. «а брат сестрицю та й розплітає» — ця пісня ніби прощання дівчини з рідними. у багатьох піснях згадуються ялина, червона калина, хрещатий барвінок, васильки — ті рослини, які споконвіку символізували красу, молодість, дівочу чистоту. у весільних піснях, ігрових діях, танцях розкривалися переживання всіх учасників обряду, їхні сподівання на щастя і любов молодих. за цими творами можнавивчати психологію  наших предків. і, на мою думку, у сучасних обрядах варто відновлювати хоча б деякі елементи старовини, бо в них краса поетична і краса духовна – те, що так потрібно всім і завжди.

лис микита - головний  герой  казки івана яковича франка " лис микита" мін мені сподобався через те, що він кмітливий, хитрий, може вистояти в любій ситуації!

і. карпенко-ка­ рий спирався не лише на народні джерела, він ретельно вивчив опуб­ ліковані історичні розвідки, з яких стало відомо, що сава чалий —^ ре­ альна особа, міщанин з комаргорода на поділлі, який 1734 року склав присягу на вірність російській ца­ риці анні іоанівні, а з 1736 року фігурує в документах як козацький полковник на службі в речі посполи­ тої. чалий активно у бо­ ротьбі з (протягом 1737-1738 рр. брав участь у кількох виступах). ідейно-тематичний зміст. «сава чалий» — трагедія в 5 діях і 7 карти­ нах. карпенко-карий традиційно по­ чинає п’єсу просторою експозицією, змальовуючи панорамні картини страждань та бід українського наро- ду- 3 розмови колишніх селян поста­ ють жахливі картини безчинства польських шляхтичів, що вигадують н°ві податки та відробітки («один день за березову кору, один день за рижики, один день за опеньки, і ще » це вже прямо сміх — один день чавщини за … конвалії»), утисків та жорстоких розправ над непокірними. у трагедії органічно злилися зов­ нішнє коло драматичного конфлікту (боротьба українського народу зі шляхтою, обстоювання своїх прав і віри) та внутрішнє (злочин і трагедія ватажка повстанців сави чалого, що став зрадником). сава чалий, славний запорожець, що дістав освіту в києві в братстві (ідеться про києво-могилянську ака­ демію), виступив проти польських магнатів та козацької старшини, щоб боронити свій народ від утисків, злодійств шляхтичів; за православну віру та церкву. ім’я сави стало сим­ волом руху, непоко­ ри, помсти панам. скривджений люд, козаки з січі стають до лав ча­ лого, проте сам ватажок, надмірно розважливий і обережний, бачить єдиний порятунок у тому, щоб поки­ нути стару україну та «заснувати но­ ву на вільних козацьких степах біля лугу великого». не вичікувань та розважливості чекає від ватажка його побратим — гнат голий, він прагне бою, помсти: «навколо скрізь народ катують безо- ружний, а ми тут будемо мовчать і ждать? ». до гната пристає більшість кошовиків, його обирають отаманом, а чалий, погодившись на умови ш мигельського, переходить під ко­ рогви польського короля та стає прислужником магната юзефа по- тоцького. приставши до польської 621