Яву та Павлушу можна назвати романтиками адже.

ЧТО ДАЛЬШЕ

цей твір є про справжню дружбу двох хлопців. Варто лише згадати той момент, коли Ява врятував Павлушу з-під піраміди кавунів, і відтоді Павлуша сказав, що то найкращій друг. Вони не підставляли один одного, не жалілись. Вони були вірними, справжніми друзями. Зазвичай, коли твориш якісь поступки знаєш, що будеш уже насварений, то за правилом хтось один мусить сказати я цього робити не стану. Але від хлопців ми такого не чули. Отже Яву і Павлушу можно назвати справжніми друзями.

одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.

маленька праця краще за велике безділля.кожному хочется нічого не робити,просто сидіти за компьютером чи гуляти на вулиці,але життя йде.краще зробити маленьку роботу чим просто сидіти без діла.наприклад якщо побачите на вулиці бабцю з тяжкою сумкою їй можна ,і добро добром повернется.навіть саме маленьке діло не залишится не поміченим.