мело, крутило по землі, що було сили. свіча горіла на столі, свіча горіла. немов безжурний рій комах, так сніг лапатий летів знадвору попід дах, просився в хату. завія креслила на склі круги та стріли. свіча горіла на столі, свіча горіла. наверх у зблисках вогняних злітали тіні. сплетіння рук, сплетіння ніг, шляхів сплетіння. додолу впали — чути тріск — два черевички. слізьми на сукню капав віск — плакала свічка. і все губилося в імлі холодній, білій. свіча горіла на столі, свіча горіла. війнуло з покутя — й вогонь, здійнявши крила, жар від розпечених долонь живив щосили. хурделі люті були й злі, яке їм діло, що десь на нашому столі свіча горіла.
Ответ дал: Гость
афоризм та прислiв'я на тему справжні людськi цінності.у афоризмi вказати автора,краiна i вид дiяльностi цiеi особи
Ответ дал: Гость
вірш написаний 1919р.
жанр: сонет, філософська лірика
тема: любов до природи й людини, всього живого і красивого.
ідея: автор показує радість життя та його неповторність.
основна думка: треба пройти догий шлях щоб зрозуміти та відкрити для себе "солодкий світ".
жудожні засоби:
-епітети
-метафори
-порівняння
Ответ дал: Гость
вірш м. рильського «солодкий світ! » сповнений радості життя, розуміння його привабливості й неповторності. особливо цінні вияви справжніх, чистих почуттів («погляд, ніби пролісок несмілий», «ніби спогад нерозумно-милий»). мабуть, треба пройти довгий шлях мук нерозуміння, щоб поцінувати те, що є, відкрити для себе «солодкий світ».
Популярные вопросы